Page 32 - 4999

Найбільш часто растрові моделі застосовують при обробці
аерокосмічних знімків для отримання даних дистанційних досліджень
Землі.
Метод групового кодування. Найпростіший спосіб вводу
растрових моделей - прямий введення однієї комірки на інший.
Недоліками даного підходу є вимоги великого обсягу пам'яті в комп'ютері
і значного часу для організації процедур введення-виведення. Наприклад,
знімок штучного супутника Землі (ІCЗ) Landsat має 74000000 елементів
растра і це вимагає величезних ресурсів для зберігання даних.
При растровому введенні інформації в ГІС виникає проблема її
стиснення, так як поряд з корисною може потрапляти і надлишкова (у
тому числі і даремна) інформація. Для стиснення інформації, отриманої із
знімка або карти, застосовується кодування ділянок розгортки або метод
групового кодування, що враховує, що враховує значення ,які
повторюються.
Суть методу групового кодування полягає в тому, що дані
вводяться парою чисел, перше позначає довжину групи, друге - значення.
Зображення проглядається порядково, і як тільки певний тип елемента
або осередку зустрічається вперше, він позначається ознакою початку.
Якщо за даною осередком слідує ланцюжок осередків того ж типу, то їх
число підраховується, а останній осередок позначається ознакою кінця. У
цьому випадку в пам'яті зберігаються тільки позиції помічених осередків і
значення відповідних лічильників.
Застосування такого методу значно спрощує збереження і
відтворення зображень (карт), коли однорідні ділянки (як правило)
перевершують розміри однієї комірки.

Контрольні питання:
1.Визначення введення даних і що воно в себе включає?
2.Які існують типи систем введення даних?
3.Типи базових структур.
4.Як представляються просторові об'єкти в ГІС?
5.Основні елементи бази просторових даних.
6.Джерела просторових даних.
7.Що таке векторні і растрові моделі ?

32