Page 31 - 4999

Зона растрової моделі включає сусідство один з одним осередку, які
мають однакове значення. Зоною можуть бути окремі об'єкти, природні
явища, ареали типів ґрунтів, елементи гідрографії і т.п. Для вказівки всіх
зон з одним і тим же значенням використовують поняття клас зон.
Природно, що не у всіх шарах зображення можуть бути присутніми зони.
Основні характеристики зони - її значення і положення. Буферна зона -
зона, межі якої видалені на відоме відстань від будь-якого об'єкта на
карті. Буферні зони різної ширини можуть бути створені навколо обраних
об'єктів на базі таблиць сполучених характеристик.
Положення зазвичай задається упорядкованою парою координат
(номер рядка та номер стовпця), які однозначно визначають положення
кожного елемента відображуваного просторе у растрі.
Проводячи порівняння векторних і растрових моделей, відзначимо
зручність векторних для організації та роботи зі взаємозв'язками об'єктів.
Тим не менш, використовуючи прості прийоми, наприклад, включаючи
взаємозв'язки в таблиці атрибутів, можна організувати взаємозв'язок і в
растрових системах.
Існує питання точного відображення в растрових моделях. У
растрових форматах в більшості випадків незрозуміло чи відносяться
координати до центральної точки пікселя чи до одного з його кутів. Тому
точність прив'язки елемента растра визначають як 1/2 ширини і висоти
комірки.
Растрові моделі мають наступні переваги.- растр не вимагає
попереднього знайомства з явищами, дані збираються з рівномірно
розташованою мережі точок що дозволяє в подальшому на основі
статистичних методів обробки отримувати об'єктивні характеристики
досліджуваних об'єктів. Завдяки цьому растрові моделі можуть
використовуватися для вивчення нових явищ, про які не накопичений
матеріал. У силу простоти цей спосіб набув найбільшого поширення;
- растрові дані простіше для обробки по паралельних алгоритмах і
цим забезпечують більш високу швидкодію в порівнянні з векторними;
- деякі завдання, наприклад створення буферної зони, багато
простіше вирішувати в растровому вигляді;
- багаторастрові моделі дозволяють вводити векторні дані, в той
час як зворотна процедура досить складна для векторних моделей;
- процеси растеризації багато простіше алгоритмічно, ніж процеси
векторизації, які часто вимагають експертних рішень.

31