Page 38 - 4987

соціальна складова сталого розвитку включає і людський роз-
виток, і всю багатовекторність соціальних стосунків між різ-
ними верствами населення, рівнями управління, регіонами,
окремими етнічними, соціальними, соціально-демографічни-
ми групами з питань узгодження їхніх різноманітних потреб
та інтересів.
Оскільки людський розвиток безпосередньо торкається
проблем економічної та соціальної включеності, кваліфікації,
умов та оплати праці, соціального захисту, освіти, здоров’я,
тривалості і якості життя, він тісно пов’язаний із соціальною
політикою влади, соціальним розвитком держави. А дер-
жавні видатки на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист
та ін. отримують характер соціальних інвестицій у людський
капітал, особливо коли вони спрямовуються на розвиток само-
діяльності людей, підвищення їхньої активності, відповідаль-
ної участі у розв’язанні проблем загальнодержавного та місце-
вого характеру. Людський капітал зростає, використовується
ефективніше саме за умов залучення громадян, соціальної мо-
білізації, що сприяє консолідації суспільства.
Для вимірювання людського розвитку, моніторингу його
динаміки розроблена система показників. Уперше багаторів-
нева система показників була розроблена ООН у 1990 році.
Показник найвищого рівня – індекс людського розвитку (ІЛР),
який дає узагальнюючу характеристику загального впливу на
людський потенціал найважливіших соціально–економічних
процесів. Він заснований на трьох кількісно вимірюваних
параметрах життя людини:
1) рівень життя (дохід);
2) отримання знань;
3) тривалість життя.
Рівень життя вимірюється середнім показником доходу,
який розраховується як частка ВВП на душу населення. По-
казник рівня освіти є середньозваженим двох складових: пи-
семності дорослого населення (вага – 2/3) та частки учнів і
студентів у чисельності населення (вага – 1/3). Показником
стану здоров’я вибрано індекс тривалості життя. Він розра-
ховується як очікувана тривалість життя при народженні
людини.
37