Page 22 - 4973

Керівники – фахівці, що займають керівні посади, приймають рішення і несуть за них
відповідальність в силу високого рівня наукової і освітньої підготовленості (директори, начальники;
завідувачі на підприємствах, у структурних одиницях і підрозділах; головні спеціалісти: головний
економіст, головний бухгалтер, головний інженер та ін.).
Професіонали – працівники підприємства, професії яких вимагають високого рівня знань у
галузі фізичних, математичних, технічних, біологічних, агрономічних, медичних чи гуманітарних
наук і рівня кваліфікації спеціаліста, магістра, вченого ступеня (кандидата наук, доктора наук),
вченого звання (старшого наукового співробітника, доцента, професора).
Фахівці – працівники підприємства, професії яких вимагають знань в одній чи більше галузях
природознавчих, технічних і гуманітарних наук і рівня кваліфікації – молодший спеціаліст,
бакалавр, спеціаліст.
Службовці здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль,
господарське обслуговування (технічну роботу). Наприклад: обліковці, креслярі, архіваріуси,
секретарі, касири.
Робітники безпосередньо зайняті у виробничій сфері для створення матеріальних цінностей.
Розрізняють робітників основного і допоміжного виробництва. Робітники основного виробництва –
ті, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, допоміжного – ті, що виконують
функції обслуговування основного виробництва. Поступово з розвитком виробництва чіткі межі між
основними та допоміжними робітниками зникають, а роль останніх (зокрема наладчиків, механіків)
зростає.
Планова чисельність промислово-виробничого персоналу:
Ч пвп = Ч пвп б *І о/ І пп ,
де Ч пвп б - базова чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб;
І о – індекс росту обсягу виробництва в плановому році;
І пп – запланований індекс росту продуктивності праці.
Планова чисельність основних робітників визначається:
а) за трудомісткістю виробничої програми:
Ч ор = Т сум / ( Ф д * К вн) ,
де Т сум – сумарна трудомісткість виробничої програми, н-год;
Ф д – дійсний фонд робочого часу одного середньооблікового робітника, год.;
К вн – коефіцієнт виконання норм виробітку по підприємству.
б) за нормами обслуговування:
Чор = п * З м * К ос/ Н о ,
де п – загальна к-сть одиниць устаткування, що обслуговуються, шт.;
З м – к-сть змін роботи устаткування;
К ос – коефіцієнт облікового складу – відношення явочної чисельності робітників до облікової;
Н о – норма обслуговування на одного робітника, од.
або
Ч ор = п * З м * К ос * Н а,
де Н а – кількість основних робітників, які одночасно обслуговують один складний агрегат.
в) за нормами виробітку:
Ч ор =  / ( Ф д * К вн * Н вир),
де  - планова кількість виробів, шт.;
Н вир – годинна норма виробітку одного робітника, шт..
Планова чисельність допоміжних робітників визначається аналогічно Ч ор, якщо для них
встановлені певні норми виробітку або обслуговування, якщо ж вони не встановлені, то за
формулою:
Ч др = п д * З м * К сс * Н а,
де п д - кількість робочих місць допоміжних робітників.
Економія робочого часу шляхом усунення плинності персоналу :
Е рч = Ч зв * t , днів

21