Page 75 - 4950

різьби тощо. Важливо, що підрозділи можуть виконувати одну або
декілька різних операцій.
Звідси можна зробити висновок, що калькулювання за
операціями передбачає:
1 Витрати на основні матеріали прослідковуються напряму
до визначеного продукту, як це відбувається при калькулюванні за
замовленнями.
2 Витрати на заробітну плату робітників та загально-
виробничі витрати відносять до собівартості операцій, які
виконуються в тому чи іншому підрозділі. У подальшому ці
витрати розподіляються між партіями, які пройшли дану операцію,
пропорційно до обраної бази розподілу.
У літературі досить часто витрати на заробітну плату
робітників та загально-виробничі витрати об’єднують у одну статтю
і називають конверсійними витратами, або витратами на
обробку.
Слід звернути увагу, що партія продукції може пройти
обробку тільки на деяких операціях. У цьому разі витрати за
операціями розподіляють тільки між тими партіями, які пройшли
обробку.
Таким чином, маємо два об’єкти калькулювання: партія та
операція. Саме тому таку систему називають гібридною.
На рис. 5.2 схематично відображено сутність калькулювання
за операціями (припустимо, обробляється три партії виробів, є три
операції. Партія 1 не проходить обробку на операції 2, інші дві
партії проходять обробку за всіма операціями.

Партія 1
Основні
матеріали Партія 2 Операція 1 Операція 3 Готова продукція Реалізована продукція
Операція 2
Партія 3

Конверсійні витрати

Рисунок 5.2 – Сутність калькулювання за операціями

73