Page 99 - 4948

Плитна стадія розвитку в межах плити розпочалась з
тріасового періоду. З цього часу плита поступово почала
занурюватись і подальша історія її геологічного розвитку
пов’язана із чергуванням тривалих епох занурення, які
змінювались короткочасними епохами піднять. Періоди
занурення припадають на юрський, крейдовий і палеоген-
неогеновий періоди. Найбільш відчутні епохи піднять
проявились в кінці юри, особливо в передпізньосарматський
час. Остання епоха піднять привела до регіональної регресії
моря на територію Передкавказзя.
Корисні копалини
Із корисних копалин Скіфської плити мають значення
нафта, газ і кам’яне вугілля.
Нафта і газ відомі в мезозойських відкладах. У відкладах
палеоген-неогену відомі скупчення нафти і газу в
хадумському горизонті і в пісковиках майкопської світи. В
межах Степового Криму поклади нафти, газу і конденсату
встановлені в нижньокрейдових теригенних відкладах.
Кам’яне вугілля відоме в межах Донбасу, де розвідано
105 вугільних пластів товщиною від 0,5 до 3 м. Вугілля різних
марок - від бурих до антрацитів.
Із інших корисних копалин слід відзначити наявність
ртуті (Нікітинське родовище в Донбасі), мінеральні солі,
мінеральні води.

Туранська плита
Туранська плита охоплює величезні пустельні і
напівпустельні простори Середньої Азії і Західного
Казахстану. На півночі по Південноембінському розлому вона
межує із Східноєвропейською платформою, на північному
сході з каледонідами Казахстану і Західносибірською плитою,
на сході - з орогенною областю Гіссар і Тянь-Шаню, на півдні
- з гірськоскладчастою областю Копетдагу. Границя між
Туранською і Скіфською плитами проходить по крупному
розлому в районі північно-західного Каспію.
Геологічна будова
Фундамент Туранської плити складається із
різноманітних формаційних комплексів - від докембрію до
пермі. Докембрійські відклади представлені сильно зміненими
амфіболітовими сланцями. Палеозойські утворення виражені
різними сланцями, гранітами, габро, ефузивними породами.
Закінчується розріз палеозою континентальними
конгломератами.

98