Page 101 - 4948

мікроконтинентів по всій південній периферії
Східноєвропейської платформи. Тут проходив
геосинклінальний режим розвитку, що привів до збільшення
товщини континентальної кори. Складчастість в кінці
середнього карбону привела до цілковитої ліквідації
геосинклінального режиму в межах Туранської плити.
Плитна стадія розвитку розпочалась повсюдно з юрського
періоду. Вона характеризувалась тривалими низхідними
рухами, які приводили до широкого розвитку трансгресій з
максимальним їх розповсюдженням в пізньоюрську і
пізньокрейдову епохи. Починаючи із пізньоюрського періоду,
намітилась різниця в розвитку західної і східної частин
Туранської плити. Вона проявилась у більш інтенсивному
прогинанні східної частини плити і в більш частому
виникненні тут континентальних і лагунних умов
осадконагромадження.
Корисні копалини
Серед корисних копалин Туранської плити слід
відзначити родовища нафти, газу, сірки, мінеральних солей.
Основними перспективними горизонтами на нафту і газ
є горизонти юрських і крейдових комплексів. Поклади газу і
газоконденсату наявні у відкладах тріасу, нижньої юри і
нижньої крейди. На сході Туранської плити переважно
розвинуті газові поклади у нижньо- і верхньокрейдових
пісковиках.
Родовища сірки відкрито в Центральних Каракумах і в
південно-західних частинах Гіссарського хребта.
Розсипи титану і циркону відомі в Мургабській
синеклізі.
Мінеральні солі відомі в районі Кара-Богаз-Гола і на
Гаурдаці.

Західноєвропейська плита
Плита розмішена між Альпійським складчастим поясом
на півдні, Балтійським щитом на північному сході і
структурами каледонської складчастості на північному заході.
Геологічна будова
Платформа має складну будову. Її складчаста основа
формувалася в період від докембрію до раннього тріасу
включно, причому найбільш інтенсивно в герцинську епоху
складчастості. Платформовий чохол тут починається з
відкладів верхньої пермі і тріасу. Складчастий фундамент
відділений від чохла континентально-лімнічним комплексом

100