Page 94 - 4948

В тектонічній будові платформового чохла виділяється
цілий ряд великих геоструктурних елементів - антекліз,
синекліз, зон піднять, склепінь, валів, западин і прогинів (рис.
7.1). В межах плити виділяють Ямальську, Сосвинську,
Тобольську, Середньообську і Таз-Калпашевську антеклізи,
Махетсько-Хетську, Приколиванську і Казачинську зони
піднять.
Махетсько-Хетська, Казачинська і Приколиванська зони
піднять розташовані вздовж східного і південного обрамлення
плити. Вони являють собою області припіднятого залягання
фундаменту, який має блокову будову.
Найбільш великою і характерною синеклізою є Ханти-
Мансійська синекліза, яка розташована між Сосьвинською,
Тобольською, Середньообською і Ямальською антеклізами. В
основі чохла синеклізи залягають континентальні нижньо-
середньоюрські відклади (тюменська свита) товщиною до 350
м. В південній частині синеклізи в основі чохла існують
покриви ефузивних порід пермсько-тріасового віку.
Важливою особливістю тектоніки фундаменту і чохла
плити є наявність великих (регіональних) розломів, які
виконують різні функції в будові фундаменту і чохла.
Більшість із них зорієнтована в північно-західному і північно-
східному напрямках. Зустрічаються розломи субширотного
простягання. В фундаменті регіональні розломи створюють
зони дроблення, які відображуються в осадовому чохлі
ланцюжками локальних піднять.
Історія геологічного розвитку
Геосинклінальний режим розвитку Західносибірської
плити встановився в глибокому докембрії. В кінці
протерозойської ери в результаті проявлення байкальської
тектоно-магматичної епохи в межах майбутньої плити в її
північній і східній частинах пройшло утворення блоків
ранньої консолідації. Виникнення байкалід стабілізувало
геосинкліналь. В кінці каледонського періоду пройшло нове
скорочення геосинклінальної області за рахунок виникнення в
південних районах каледонід.
Герцинський етап став вирішальним етапом в
структурному перетворенні плити в результаті повсюдної
ліквідації геосинклінального режиму. Тектонічні рухи в кінці
цього етапу привели до з’єднання різновікових блоків плити і
утворення єдиного цоколя платформи.
В пермський і тріасовий періоди закладались тафрогени,
які продовжували свій розвиток в ранньоюрську епоху.

93