Page 96 - 4948

озер в степовій частині плити.
Ряд родовищ пов’язано з породами фундаменту. Так, у
високоприпіднятому фундаменті Кустанайської сідловини
виявлене Сарбайське і Соколівське скарнові залізорудні
родовища, пов’язані з кам’яновугільними відкладами і
приурочені до Тюменсько-Кустанайського розлому. На базі
цих родовищ створений Соколовсько-Сарбайський
гірничозбагачувальний комбінат.

Скіфська плита
Скіфська плита межує на півночі із Східноєвропейською
платформою, а на півдні - з альпійськими спорудами
Гірського Криму та Кавказу. Охоплює вона район Донбасу,
степові простори Криму і Кавказу, які розділяють водні
простори Азовського моря.
Геологічна будова
Породи фундаменту Скіфської плити різноманітні за
віком і складом. Найбільш давні відклади - архейсько-
протерозойські граніти, граніто-гнейси і кристалічні сланці.
Палеозойські комплекси представлені кристалічними і
глинистими сланцями, мармуризованими вапняками з
прошарками андезитових і кварцових порфіритів. Із
палеозойського комплексу найбільш детально вивчені
кам’яновугільні відклади, які відслонюються в районі
Донбасу. Завершується розріз палеозойських відкладів
строкатою моласовою формацією пермського віку. На заході
плити до складу фундаменту входять породи тріасу і нижньої
юри.
Осадовий чохол Скіфської плити розпочинається із
відкладів тріасової системи і включає в себе утворення тріасу,
юри, крейди, палеогену і неоген-антропогену загальною
товщиною до 8 км (рис. 7.2).
Перехідний комплекс порід між фундаментом і чохлом
Скіфської плити в межах Степового Криму містить тріасово-
юрську вулканогенно-осадову товщу пісковиків, алевролітів,
сланців, основних і середніх ефузивів, прорвану інтрузіями
діабазів і кварцових діоритів (Тарханкутський грабен).
Фундамент Скіфської плити складається з декількох
різновікових геоблоків, з’єднаних в єдине ціле в кінці
палеозою - на початку мезозою. Вік геоблоків - від
байкальського до ранньомезозойського. Границями між
геоблоками служать зони регіональних розломів.

95