Page 92 - 4948
P. 92

свердловин. На півночі він майже не досліджений і дані про
                            його  будову  базуються  на  геофізичних  дослідженнях.
                            Результати  досліджень  фундаменту  вказують  на  його
                            різновіковість в межах плити. В Приуральській частині плити
                            він    герцинський,     в   Приєнісейській     -   байкальсько-
                            каледонський, на півдні, на продовженні складчастих систем
                            Казахстану та Алтаю, відповідно каледонський і герцинський.
                            В  центральних  і  північних  частинах  плити  передбачається
                            наявність в її фундаменті докембрійських масивів.
                                  Нижній     поверх    фундаменту      утворений     складно
                            дислокованими  осадовими  і  вулканогенними  товщами
                            докембрію і низами палеозою. Верхній поверх складається із
                            порід  верхнього  палеозою  (на  герцинідах),  середньо-
                            верхнього  палеозою  (на  каледонідах),  палеозою  (на
                            байкалідах  і  давніх  масивах),  залягає  більш  полого,
                            представляючи  собою  залишки  чохла  масивів.  Характерною
                            особливістю  фундаменту  є  наявність  кори  вивітрювання,
                            представленої  світло-сірими  і  строкатими  каоліновими
                            породами товщиною до 50 м.
                                  В  основі  платформового  чохла  розвинувся  комплекс
                            теригенних      континентальних        тріасово-нижньоюрських
                            відкладів,  які  заповнюють  систему  рифтових  западин
                            (тафрогенів)     субмеридіонального      напрямку.     Відклади
                            нижнього       і    середнього      тріасу    містять     трапи,
                            верхньотріасового  -  вугілля  (Челябинський  грабен).  В
                                                                              0
                            прибортових частинах плити шари полого (2-4 ) нахилені до
                            центру.  Місцями  зустрічаються  флексури  і  незамкнуті
                            антикліналі.  В  центральній  частині  плити  по  підошві  чохла
                            виділяються  ізометричні  і  лінійні  западини,  які  розділені
                            чисельними склепіннями, валами, системами валів. На решті
                            території  плити  чохол  починається  з  юрських  відкладів  і
                            закінчується сучасними болотними і річковими осадами.
                                  В  центральних  районах  плити  осадовий  чохол
                            починається з відкладів тюменської світи (середня юра). Це
                            перешарування  пісковиків  континентального  походження  з
                            бітумінозними         аргілітами.       Загальна        товщина
                            середньоюрських відкладів досягає 500 м.  Крейдові відклади
                            розвинуті повсюдно в межах плити, іноді вони відслонюються
                            в долинах рік  і  доступні до безпосереднього спостереження.
                            Склад крейдових відкладів вказує на їх морське походження.
                            З  цими  відкладами  пов’язані  основні  нафтові  горизонти
                            Західного  Сибіру.  Палеогенові  та  неогенові  відклади
                            розповсюджені  повсюдно  і  представлені  континентальними


                                                           91
   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96   97