Page 90 - 4948
P. 90

циклічною  послідовністю  мілководно-морських  теригенних
                            осадів.    Наявні    прояви    пізньопалеозойського  і  крейдового
                            трапового  магматизму.  Північна  частина  Канадського
                            Арктичного    архіпелагу,    включаючи    басейн  Свердруп,
                            піддалася  деформаціям  стиснення  між  середнім  еоценом  і
                            пізнім міоценом.
                                  Південні  Аппалачі  обмежені  з  боку  платформи
                            передовим прогином, виповненим відкладами від ордовику до
                            низів    пермі.   Внутрішній      борт    прогину    інтенсивно
                            деформований;        на      нього      насунута       зовнішня,
                            міогеосинклінальна  зона  Аппалачів  (зона  Долин  і  Гряд),
                            складена  шельфовими  карбонатно-теригенними  осадами
                            кембрію-карбону  й  інтенсивно  деформована  в  ранній  пермі
                            (аппалацький      орогенез).   Структура     зовнішньої     зони
                            складається  із  серії  насувних  пластин,  що  переходять  на
                            півдні  у  великі  тектонічні  покриви.  У  Південних  Аппалачах
                            на  зовнішню  зону  насунута  зона  антиклінальних  піднять
                            гренвільського  фундаменту  і  рифтогенных  уламкових
                            відкладів  верхнього  рифею  —  нижнього  кембрію  (Блу-Рідж
                            Південних Аппалачів).
                                  Південне  складчасте  обрамлення платформи виходить
                            на поверхню в горах Уошито в штатах Арканзас і Маратон у
                            Техасі. Зона Уошито — продовження Південних Аппалачів; їх
                            спільний  передовий  прогин  —  Блейк-Уорріер,  який
                            безпосередньо  перед  Уошито  переходить  у  прогин  Аркома.
                            Відкрита  частина  споруди  Уошито  —  пакет  тектонічних
                            покривів,  переміщених  на  північ  і  насунутих  на  прогин
                            Аркома,     виповнений      верхньопалеозойською       моласою.
                            Покриви      Уошито       і   підняття     Маратон      складені
                            верхньокембрійсько-середньоордовицькими              відкладами
                            континентального       схилу    і   підніжжя      —     чорними
                            граптолітовими           сланцями,          верхньоордовицько-
                            нижньокарбоновими            глибоководними       кременистими
                            сланцями      і    кременями,      нижньо-середньокарбоновим
                            теригенним  флішем.  Пізньопалеозойська  складчаста  система
                            продовжується  на  південь  від  Ріо-Гранде  в  Мексику,
                            огинаючи  із  заходу  западину  Мексиканської  затоки  і
                            досягаючи  гір  Майя  в  основі  п-ова  Юкатан  у  Белізі.  У
                            Мексиці і Центральній Америці на еродованій і знівельованій
                            поверхні  порід  пізньопалеозойської  складчастої  системи
                            залягають  мезозойсько-палеогенові    утворення  зовнішньої
                            зони  Кордильєрського  поясу,  який  тут  перекриває  більш
                            древній      палеозойський       Атлантичний        складчастий


                                                           89
   85   86   87   88   89   90   91   92   93   94   95