Page 88 - 4948
P. 88
Високого Атласу, яка утворилася на місці глибокого прогину,
виповненого менш потужною товщею тріасу-еоцену.
Аналогічна зона північно-східного простягання – Середній
Атлас – розділяє Мароканську і Оранську месети.
Корисні копалини
В міжгірських западинах Великого Атласу відомі
родовища нафти і газу. Кам’яне вугілля в Капській провінції.
Серед рудних корисних копалин залізні, марганцеві руди, мідь
(Марокко), свинець (Капіди).
Тасманський пояс
Герцинська складчаста область - Тасманська геосинклі-
наль – це східне оточення Австралійської платформи.
Геологічна будова
Більшу (західну) частину Тасманського поясу займає
Лакланська складчаста система; на її крайньому сході
розташована складчаста система Нової Англії. Комплекс
фундаменту Тасманської геосинкліналі виходить на поверхню
в декількох ізольованих блоках і складається із гнейсів і
кварцитів нижнього протерозою (район Джоржтаун) або
верхньопротерозойсько – нижньопалеозойських кристалічних
сланців (район Брісбен). В межах Лакланської системи
широко розповсюджені потужні геосинклінальні формації
нижнього і середнього палеозою – кембрійські офіоліти,
конгломерати, пісковики і філіти, карбонатні породи ордовика
і силура, нижньо- і середньодевонські товщі теригенних порід
з покривами ефузивів і туфів середнього складу.
Складчастість в кінці середнього девону тут
супроводжувалась проявами магматизму. Континентальні
червоноколірні відклади і кислі вулканогенні товщі верхнього
девону, карбону і пермі виконують окремі грабени і орогенні
западини.
У складчастій системі Нової Англії на породах
комплексу фундаменту залягають потужні граувакові товщі з
прошарками спілітів, кератофірів, андезитів і лінзами
органогенних вапняків девонського віку. Відклади карбону
представлені піщано-алевролітовими товщами, що містять
прошарки вапняків, кременистих сланців і конгломератів;
пермо-тріасові відклади — включеннями вулканогенних порід
кислого й основного складів, а також морськими і
континентальними вугленосними піщано-глинистими
товщами, що виконують грабени і міжгірські прогини (самі
великі Боуенський і Сіднейський). Складчаста область
87