Page 76 - 4948

простягнувся від Східних Саян до Туви, і дорогоцінного та
коштовного каміння (рожевий кварц, яшма та ін.).

Селенгіно-Яблонева гірськоскладчаста область
Ця область охоплює долину р. Селенга та Яблоневий
хребет. На півночі вона межує з складчастими спорудами
байкальського віку (Прибайкалля, частина Забайкалля), а на
півдні з герцинідами Монголії.
Геологічна будова області подібна до геологічної будови
Алтайсько-Саянської області.
Серед корисних копалин відомі залізні, мідні,
алюмінієві руди.

Острів Північна Земля
Острів розташований північніше від півострову Таймир.
Геологічна будова
Найбільш давні протерозойські відклади відомі на
островах Північної Землі. Це в основному гнейси і кристалічні
сланці, які прорвані гранітними інтрузіями, загальною
товщиною до 15 км.
Нижній палеозой представлений метаморфізованими
теригенними відкладами кембрію (7 км), вапняками і
глинистими сланцями ордовика і силуру (більше 7 км).
Верхній палеозой складається із червонуватих пісковиків,
сланців з прошарками доломітів і мергелів. Товщина відкладів
біля 2 км (девон і карбон).
Пермські та мезозойсько-кайнозойські утворення в
межах області практично відсутні. Відклади палеозою в
багатьох місцях перекриті четвертинними морськими,
льодовиковими та алювіальними осадами.
В тектонічному відношенні Північна Земля являє
собою частину складчастої дуги, зверненої випуклістю на
схід. В будові цієї дуги беруть участь верхньопротерозойські
та нижньопалеозойські комплекси, зім’яті в лінійні складки і
прорвані гранітними інтрузіями.
Історія геологічного розвитку
Геосинклінальний режим розвитку повністю
припинився в результаті проявлення пізньокаледонської фази
складчастості. Виникла епікаледонська гірськоскладчаста
область, яка відділилась глибинним розломом від
Південнотаймирської області.
В пізньому палеозої формувались червоноколірні
моласи, які заповнювали міжгірські западини. В мезокайнозої

75