Page 75 - 4948

Каледонська епоха складчастості проявилась вже в кінці
кембрію, в результаті чого геосинклінальний режим
припинився в межах Кузнецького Алатау. В кінці силуру
пройшла повна ліквідація геосинклінального режиму в межах
Алтайсько-Саянської області. На різновіковій складчастій
основі з девонського періоду почалось закладення
міжгірських западин. В суміжних герцинських геосинкліналях
продовжували проявлятись активні тектонічні рухи
геосинклінального типу. Каледонська епоха складчастості
Алтайсько-Саянської області характеризувалась неповнотою
геосинклінального циклу, що проявилось у відсутності
великих інтрузій і передових прогинів.
В мезозої продовжувався платформовий розвиток
Алтайсько-Саянської області, який розпочався в пізньому
палеозої. Для цього етапу характерні глибові рухи, що
посилили контраст між підняттями та міжгірськими
западинами. В межах останніх в юрський період
накопичувались вугленосні теригенні товщі. Активні рухи по
глибинних розломах привели в деяких місцях до виливу
базальтових лав.
В кайнозойську еру диференційовані глибові рухи
активізувались, в результаті чого пройшло омолодження
гірського рельєфу. Новітні рухи проявились як наслідок від
більш давніх тектонічних рухів.
Корисні копалини
Серед корисних копалин Саянської області найбільше
значення мають залізні і марганцеві руди, кам’яне вугілля,
ртуть, азбест. Промислових родовищ нафти і газу не
встановлено.
Кам’яне вугілля утворює промислові скупчення в
Мінусинських і Тувинській западинах, де воно пов’язане з
вугленосними відкладами карбону і ранньої пермі. В
Тувинській западині вугленосність пов’язана з юрськими та
кам’яновугільними породами.
Марганцеві руди відомі в Кузнецькому Алатау і
пов’язані з кембрійськими породами. Рудоносні пласти мають
товщину до 20 м, а запаси родовищ досягають 98 млн. т.
Залізні руди гідротермально-метасоматичного типу
розповсюджені у Західному Саяні та в районах Гірської
Шорії. Родовища міді відомі в Кузнецькому Алатау та
Західному Саяні, кобальту, в Туві і Гірському Алтаї – ртуті.
Із нерудних корисних копалин слід відзначити родовища
хризоліт-азбесту, які пов’язані з офіолітовим поясом, що

74