Page 71 - 4948
P. 71

Центральноказахстанської       області     мають     міжгірські
                            западини  -  Тенізька,  Джезказганська,  Карагандинська,
                            Ілійська та Ісиккульська.
                                  Історія геологічного розвитку
                                  В докембрійську епоху Центральний Казахстан входив у
                            загальну  геосинклінальну  Урало-Монгольську  систему.  В
                            археї  і  протерозої  це  була  єдина  евгеосинклінальна  зона.
                            Після  байкальської  складчастості  пройшла  диференціація
                            області,  після  чого  визначились  міогеосинклінальні  та
                            евгеосинклінальні     зони.   В    кінці   силуру    проявилась
                            пізньокаледонська  фаза  складчастості,  яка  привела  до
                            замикання       геосинклінального       режиму      в     межах
                            Центральноказахстанської  області.  В  пізньому  палеозої  ця
                            область зазнала інтенсивних глибових рухів, які відображають
                            тектонічну активність суміжних геосинкліналей. В цей період
                            пройшло  закладання  ряду  міжгірських  западин  (Тенізької,
                            Джезказганської  та  ін.).  Мезозойський  етап  розвитку
                            характеризувався  переважанням  висхідних  рухів,  в  зв’язку  з
                            чим відклади тріасу практично відсутні, а осади юри і крейди
                            формувались  тільки  в  міжгірських  западинах.  В  кайнозої
                            тенденція  до  підняття  збереглась  і  особливо  посилилась  на
                            початку  неогенового  періоду,  коли  утворились  молоді
                            накладені западини.
                                  Корисні копалини
                                  Центральний  Казахстан  багатий  на  рудні  корисні
                            копалини.  Із  горючих  копалин  відомі  лише  кам’яне  вугілля
                            (Тенізька,  Джезказганська,  Карагандинська  западини).  Тут
                            вугілля  пов’язане  із  кам’яновугільними  та  нижньоюрськими
                            відкладами.
                                  Залізні  руди  широко  розвинуті  в  Центральному
                            Казахстані. Їх родовища відомі в передгір’ях Улутау.
                                  Марганцеві  руди  розробляються  в  Джезказганській
                            западині,  мідь  -  в  південно-західних  відрогах  Улутау,
                            поліметалами багаті Улутауські хребти, а родовища графіту
                            відкрито в Кокчетавському антиклінорії.
                                  У  Північному  Тянь-Шані  відомі  родовища  ртуті,
                            вольфраму, поліметалічних руд.

                                  Алтайсько-Саянська гірськоскладчаста область
                                  Алтайсько-Саянська  область  розташована  на  півдні
                            Сибіру  і  утворює  південно-західне    обрамлення  Сибірської
                            платформи. Простягається вона від котловини озера Зайсан на
                            заході до озера Байкал на сході.


                                                           70
   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75   76