Page 74 - 4948
P. 74
обумовлена властивому йому покривно-шар’яжному
характеру структури.
Традиційно Західний Саян поділяється на
Північносаянську, Центральносаянську і Куртушибинську
тектонічні зони, які витягнуті у відповідності до загального
простягання системи.
Тувинський антиклінорій знаходиться на крайньому
південному сході Саянської області. Характерним для нього є
наявність великих овальних структур, які утворюють ряд
антиклінальних зон.
Особливе місце в тектонічній структурі області мають
міжгірські западини. Їх формування розпочалося в ранньому
палеозої (кінець ордовика-силур) і продовжується зараз.
Міжгірські западини розташовані в центральній частині
області і обмежуються антикліноріями Кузнецького Алатау і
Західносаянської зони. Осадовий чохол міжгірських западин
складається із двох товщ - червонуватої теригенно-ефузивної
товщі девону і сірої товщі теригенних відкладів, яка об’єднує
осади карбону, пермі та мезо-кайнозою. Фундамент западин
розбитий чисельними розломами на окремі блоки, рухи по
яких обумовили виникнення в осадовому чохлі флексур та
коробчастих складок. Чохол ускладнений дрібними
інтрузіями основних порід і гранодіоритів. До міжгірських
западин Саянської області відносяться Мінусинські западини і
Тувинська западина.
Мінусинські западини (Північномінусинська,
Південномінусинська і Назаріївська) утворюють загальну
зону прогинання. Товщина осадового чохла западин досягає 4
км. В Мінусинських западинах відомо цілий ряд великих
піднять і прогинів, ускладнених антикліналями, синкліналями,
валами, куполами, флексурами.
Тувинська западина розташована на південь від
Мінусинських і відокремлена від них Західносаянською
складчастою зоною. Осадовий чохол складається із
теригенних та ефузивних порід, вік яких від силуру до юри.
Історія геологічного розвитку
В докембрії Алтайсько-Саянська область являла собою
геосинкліналь, яка входила в загальну геосинклінальну
систему, розташовану на південний захід від давньої
Сибірської платформи. Починаючи з кембрію, в геосинкліналі
почали проявлятися окремі геосинклінальні прогини, які
розділялись внутрішніми геоантиклінальними підняттями.
Зчленування цих структур проходило по глибинних розломах.
73