Page 162 - 4948

обмежене поширення, а відклади антропогену утворюють
майже суцільний покрив (лесовидні суглинки, піски, супіски),
потужність іноді до 20-30м.
Основні корисні копалини Донбасу: кам'яне вугілля,
ртуть, крейда, вогнетривкі глини, будівельні матеріали,
кам'яна сіль.
Карпати
Карпатська складчаста система, яка входить до складу
Альпійської (чи Альпійсько-Гімалайської) області
Середземноморського геосинклінального поясу в межах
України простягається на 270 км з північного заходу на
південний схід вздовж західних кордонів держави. Включає в
себе Карпатську покривно-складчасту споруду,
Передкарпатський прогин та Закарпатський прогин.
Складчаста споруда Карпат сформована на
докембрійському і палеозойському фундаментах, які
залягають на глибинах 9-15 км. Особливістю тектонічної
будови є широкий розвиток гребенеподібних антиклінальних і
широких синклінальних складок, витягнутих в північно-
західному напрямку на десятки кілометрів і перекинутих та
насунутих у північно-східному напрямі в сторону
Передкарпатського прогину, який інколи частково перекритий
насунутими покривами із складчастої зони. Покриви (чи
скиби) групуються у структурно-фаціальні зони різних рангів.
О.С.Вялов виділяє такі великі структурно-фаціальні зони з
північного сходу на південний захід): Скибова, Кросненська,
Дуклянська, Чорногірська, Магурська, Свидовецька та ін.
Всі тектонічні одиниці складчастих Карпат складені
крейдово-палеогеновим флішем, давніші породи відомі лише
на Закарпатті в районі м. Рахів. Тут відслонюються
докембрійські та палеозойські відклади, представлені
гнейсами, кристалічними сланцями, мармурами, вапняками,
доломітами (Мармароський масив). Тріасові та юрські
відклади поширені по периферії Мармароського масиву і
представлені вапняками, пісковиками, ефузивами. Площа
поширення їх незначна. Крейдові та палеогенові породи
потужністю 5-9 км утворюють флішову формацію, тобто
ритмічне перешарування декількох різновидностей порід
(пісковиків, алевролітів, аргілітів).
Неогенові відклади поширені в Передкарпатському та
Закарпатському прогинах.
Передкарпатський прогин, розміщений між
Карпатською складчастою спорудою і Волино-Подільською

161