Page 163 - 4948
P. 163
плитою, виповнений неогеновими моласами. Розрізняють
нижні і верхні моласи. Внутрішня зона прогину складена
повною серією молас, які залягають на фліші. Вони
представлені піщано-глинистою соленосною товщею. З цією
зоною пов'язані родовища нафти, кам’яної і калійної солей.
До складу Зовнішньої зони прогину входять лише верхні
моласи - піщано-глинисті товщі потужністю 1-4,5 км, що
залягають на краю платформи. З ними пов'язані родовища
газу і самородної сірки.
Закарпатський прогин по поверхні співпадає з площею
поширення неогенових та вулканогенних порід і
простягається вздовж Карпат смугою завширшки 25-35 км. У
ньому виділяють Чопсько-Мукачівську та Солотвинську
западини і Вигорлат-Гутинську вулканічну гряду. В будові
прогину беруть участь неогенові моласи потужністю 2-3 км,
які містять соленосну товщу. Вулканічна гряда також
формувалась у неогені і складена потужною товщею
базальтів, андезитів, туфів, туфобрекчій тощо. Приурочена до
зони глибинного Закарпатського розлому, який проходить по
межі складчастих Карпат.
З породами прогину пов'язані родовища горючого газу
(Солотвинське, Русько-Комарівське), кам’яної солі
(Солотвинське), поліметалічних руд (Беганське, Берегівське),
бариту (Берегівське), ртуті (Вишківське), мармурів,
мінеральних вод, цеолітів, туфів тощо.
Гірський Крим, як і Карпати, входить до складу
Альпійсько-Гімалайської геосинклінальної складчастої
області Середземноморського поясу. Мезокайнозойські
породи, які складають цю гірську систему, утворюють три
гірські гряди, витягнуті паралельно до Південного берега
Криму. Найвищою є перша гряда, яка утворює південне
узбережжя.
В тектонічному відношенні Гірський Крим представляє
собою мегантиклінорій, південна частина якого опущена по
розломах і занурена у Чорне море. Тому він має пологе
північне крило і обривистий південний край. Північна межа
мегантиклінорію простягається вздовж глибинного розлому і
в геоморфологічному відношенні співпадає з Передгірною
грядою. Мегантиклінорій охоплює також південно-західну
частину Керченського півострова. До складу мегантиклінорію
входять дрібніші складчасто-брилові структури: антиклінорії
(Качинський, Південнобережний, Туакський, Балаклавський),
розділені прогинами чи синкліноріями (Південно-Західним,
162