Page 167 - 4948
P. 167

експлуатуються. Найбільш перспективними є  Гуляйпільське,
                            Куксунгурське    та  Маріупольське  родовища,  загальні
                            прогнозні  запаси  на  яких  оцінюються  більше    як  у  7
                            млрд.тонн.
                                  Кайнозойська  Азовсько-Чорноморська      залізорудна
                            провінція  сформувалася  у    неогені    і    охоплює    рудоносні
                            площі  Керченського  півострова,  Присивашшя,    Херсонської
                            області,  Приазов'я,  а  також,  можливо,  рудні  поклади  в
                            Азовському  і  Чорному  морях.    Основні  запаси  залізних  руд
                            концентруються  в  Керченському  басейні  і  приурочені  до
                            великих    брахісинклінальних  складок  (мульд)  Керченського
                            півострова. Промислові запаси залізних руд концентруються у
                            таких родовищах як Яниш-Такильське,  Катерлезьке, Комиш-
                            Бурунське,       Ельтиген-Ортельське,         Чегене-Салинське,
                            Чегерчинське  і   ін.   Руди представлені в основному бурими
                            залізняками (оолітовими) осадового походження. Запаси їх  у
                            перерахованих  родовищах  складають  біля  18  млрд.  тонн.
                            Перспективи  приросту запасів залізних руд на Керченському
                            півострові  пов'язують  із  подальшим  вивченням  так  званих
                            вдавлених синкліналей, яких відомо біля 40. Розвідані в них
                            запаси  оцінюють  у  200  млн.тон  (родовища  Новоселівське,
                            Узунларське,  Реп'євське  і  ін.).    Перспективним  у  плані
                            рудоносності  вважається  також  Азовське  море,    яке  є
                            географічним центром  Азовсько-Чорноморської залізорудної
                            провінції.
                                  Марганець.  Процеси концентрації марганцю в  окремих
                            районах  України  відбувались    на    протязі  майже  всієї
                            геологічної  історії,  однак  промислові  запаси  відомі  лише  у
                            Нікопольському    марганцево-рудному  басейні  .  Басейн
                            розміщений  на  території  Дніпропетровської  і  Запорізької
                                                                           2
                            областей  і  займає  площу  понад  5  тис.  км   .  Рудна  площа
                            поділяється  на  окремі  поклади,    об'єднані  у  родовища:
                            Зеленодольське,     Орджонікідзевське,         Марганецьке      і
                            Великотокмацьке.  Формування  родовищ  відбувалось  у
                            палеогені  в  умовах  морського  мілководдя  (шельф).    Руди
                            представлені  великою    різноманітністю    мінеральних  видів:
                            піролюзит,    манганіт,    псиломелан,  манганокальцит  тощо.
                            Генетичний  тип  марганцеворудних  покладів  -  осадово-
                            діагенетичний. Сумарні запаси обчислюються у 2,2 млрд.тон.
                                  Серед  інших    осадово-діагенетичних    родовищ
                            марганцю    можна  відмітити    Бурштинське    родовище
                            неогенового віку,  розташоване у Івано-Франківській області.
                            Руди  представлені  тут  монганокальцитом,  родохрозитом,


                                                           166
   162   163   164   165   166   167   168   169   170   171   172