Page 158 - 4948
P. 158

горстом  відділяється  від  Брестської  западини,  на  сході
                            контактує  із  Українським  щитом.  У  зв'язку  із  певними
                            відмінностями у геологічній будові південно-західної окраїни
                            платформи  (відомої  також  як  Волино-Подільська  плита)  та
                            південної  окраїни  (відомої  як  Причорноморська  западина)
                            розглянемо їх окремо.
                                  Волино-Подільська плита деякими авторами поділяється
                            на  геоструктурні  райони:  західний  схил  Українського  щита,
                            Львівський прогин та Поліський чи Ковельсько-Ратненський
                            виступ  фундаменту.  Плита  має  двоярусну  (двоповерхову)
                            будову. Нижній структурний поверх - фундамент, складений
                            метаморфічними  та  магматичними  породами  архей  -
                            середньопротерозойського віку. Верхній структурний поверх -
                            осадовий  чохол,  тобто  породи  верхньопротерозойсько-
                            фанерозойського віку.
                                  Поверхня  фундаменту  плити  полого  занурюється  по
                            системі      східчастих      скидів     меридіонального        та
                            субмеридіонального простягання на захід та  південний захід
                            від Українського щита, поступово перекриваючись все більш
                            молодими      комплексами     осадових     відкладів.   Глибина
                            залягання фундаменту міняється від десятків та сотень метрів
                            на  північному  сході  до  5000-6000  м  на  південному  заході.
                            Структура фундаменту є блоковою.
                                  Осадовий чохол плити формувався дуже тривалий час і
                            тому  представлений  потужною  товщею  осадків.  Нижню
                            частину його складають теригенні відклади рифею  (поліська
                            серія)  потужністю  600-900м,  осадово-ефузивний  комплекс
                            венду  (волинська  та  валдайська  серія)  потужністю  300-600м
                            та переважно карбонатні породи нижнього палеозою (кембрій,
                            ордовик,  силур)  потужністю  500-2000м.  Девонські  та
                            кам'яновугільні  осадки  (пісковики,  аргіліти,  алевроліти,
                            вапняки, кам'яне вугілля) загальною потужністю до 3000м, а
                            також теригенно-карбонатні відклади нижньої юри (до 300м)
                            виповнюють в основному Львівський палеозойський прогин.
                            Карбонатні  породи  крейдової  системи  (вапняки,  мергелі,
                            крейда)  потужністю  у  декілька  сотень  метрів  майже
                            суцільним  чохлом  перекривають  відклади  рифею  -  нижньої
                            юри.  Палеогенові  відклади  не  відіграють  суттєвої  ролі  в
                            осадовому чохлі плити - вони відомі лише на крайній півночі
                            та    північному    сході    території.    Неогенова     система
                            представлена  вапняками,  пісками,  пісковиками,  гіпсами
                            потужністю  25-120м        і  має  значне  розповсюдження.
                            Неогеновий вік мають зокрема такі унікальні утвори природи


                                                           157
   153   154   155   156   157   158   159   160   161   162   163