Page 157 - 4948
P. 157

Розміри  приблизно  250х500  км.  На  півночі  обмежена
                            Воронезькою  антеклізою,  на  півдні  Українським  щитом,  на
                            південному  сході  складчастими  спорудами  Донбасу  і  на
                            північному  заході  -  Прип'ятським  прогином.  Западина
                            представляє     собою    двоповерхову      структуру.    Нижній
                            структурний  поверх  -  пізньодевонський  рифт,  верхній  -
                            накладена  на  нього  синекліза.  Дніпровсько-Донецький  рифт
                            по поверхні докембрійського фундаменту має ширину від 65
                            км західніше м.Чернігова до 140 км по меридіану м.Полтава.
                            В межах рифту виділяють Прип'ятську западину (на території
                            Білорусі) та Дніпровську западину (на території України), між
                            ними  -  Брагінсько-Чернігівська  сідловина.  Остання  складена
                            із  двох  поперечних  піднять,  розділених  досить  глибокою
                            Деснянською  западиною.  Брагінсько-Чернігівська  сідловина
                            може розглядатись як горст, який східчасто зчленовується  із
                            сусідніми    грабенами     (Прип'ятським     і   Дніпровським).
                            Дніпровська западина загальною протяжністю до 400 км має
                            глибину від 5-10 км у західній частині, до 15-17 км у східній.
                                  Дніпровсько-Донецьку  западину  виповнюють  декілька
                            структурно-стратиграфічних  комплексів  порід,  розділених
                            структурними         неузгодженнями.        Девонський         та
                            кам'яновугільно-нижньопермський  комплекси  (пісковики,
                            аргіліти,  вапняки,  доломіти,  кам'яна  сіль,  мергелі,  ефузивні
                            породи) загальною потужністю від 5 км на заході до 10 км на
                            сході  виповнюють  рифтову  зону,  середньокам'яновугільні  та
                            частково нижньокам'яновугільні породи (пісковики, аргіліти,
                            вапняки,       доломіти)      вкривають       бортові      зони.
                            Верхньопермсько-мезозойський  та  кайнозойський  комплекси
                            загальною потужністю 1-3 км (піски, глини, крейда, мергелі)
                            залягають  повсюдно,  перекриваючи  осадові  породи  рифту  і
                            кристалічний  фундамент  на  бортах  западини  і  формуючи
                            плоску та широку (300-400 км) депресію, накладену на рифт -
                            Українську синеклізу.
                                  Із    відкладами     Дніпровсько-Донецької       западини
                            генетично  пов'язані  значні  поклади  кам'яного  вугілля,  солі,
                            нафти і газу (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область),
                            будівельних матеріалів.
                                  Волино-Азовська  плита  на  приведеній  нами  схемі
                            тектонічного  районування  України  виділяється  як  єдина
                            структура,    розташована  на       південно-західній    околиці
                            Східноєвропейській  платформи.  На  півдні  вона  межує  із
                            Скіфською  плитою,  на  південному  заході  -  із  фрагментом
                            Західноєвропейської  платформи,  на  півночі  Ратненським


                                                           156
   152   153   154   155   156   157   158   159   160   161   162