Page 161 - 4948

герцинською складчастістю. Існують і інші точки зору на
природу Донбасу.
В будові складчастого Донбасу спостерігається чітка
зональність. Центральна зона великих лінійних складок
поділяє регіон на дві майже рівні частини: північну і південну
зони дрібних складок. У Центральній зоні виділяють Головну
антикліналь Донбасу, Головну та Південну синкліналі.
Складки орієнтовані з північного-заходу на південний схід, в
багатьох місцях розірвані і окремі їх частини зміщені по
площині розлому. Поперечним Ровеньківським підняттям
Головна синкліналь розділяється на Боково-Хрустальську та
Довжансько-Садкінську мульди, а Південна - на Чистяківську
та Несвітаївсько-Шахтинську улоговини. Характерною
особливістю будови північної і південної зон дрібної
складчастості є наявність у їх межах асиметричних
поперечних складок, які на значній відстані переходять у
флексури.
У геологічній будові Донбасу беруть участь породи від
докембрію до кайнозою. Складчасті породи палеозою
залягають на кристалічному докембрійському фундаменті,
поверхня якого опущена на значні глибини (глибина окремих
депресій досягає 20-24 км). Розріз палеозою починається з
девону (пісковики, аргіліти, вапняки, гіпси, ангідрити,
ефузивні породи), який залягає у центральній і південно-
західній частині прогину і досягає потужності 3500м.
Відклади кам'яновугільної системи складають основну масу
осадової товщі Донбасу, розріз відрізняється виключною
повнотою і надзвичайно великою потужністю (15000-18000м),
у зв'язку з чим може розглядатись як еталонний для цього
віку. Карбон у Донбасі представлений трьома відділами,
однак основну частину складають осадки середнього і
верхнього карбону - безкінечне одноманітне перешарування
аргілітів, алевролітів, пісковиків з підпорядкованою кількістю
пластів та пропластків кам'яного вугілля і вапняків.
Нараховується до 300 прошарків вугілля. Пермські відклади
поширені в основному на північному заході території, в
Бахмутській котловині. Це глини, аргіліти, алевроліти, гіпси,
кам'яна сіль, загальною потужністю до 3000м. Мезозойські
породи залягають по периферії Донбасу: тріасові пісковики та
глини потужністю 200-300м, юрські глини, пісковики,
алевроліти (300-400м), крейдові осадки (писальна крейда,
мергелі, піски, пісковики, конгломерати загальною
потужністю до 600м). Палеогенові та неогенові породи мають

160