Page 156 - 4948

антропогену.
В даний час структуру Українського щита уявляють
двоярусною, складчасто-блоковою (В.А.Рябенко,1986).
Виділяють шість великих мегаблоків (Волинський,
Подільський, Білоцерківський, Кіровоградський,
Придніпровський і Приазовський), розділених складно
побудованими міжблоковими зонами. Нижній ярус складений
найдавнішими архейськими породами, вік яких перевищує 2,6
млрд.років, верхній - нижньопротерозойськими (2,6-1,9
млрд.років).
Архейські породи складають майже весь
Придніпровський блок і значну частину Подільського та
Приазовського блоків. В межах Придніпровського блоку вони
представлені амфіболітами, сланцями, гнейсами, гранітами,
перидотитами і іншими утвореннями. Тут встановлені одні із
найдревніших порід планети, вік яких досягає 3,7 млрд.років.
Подільський блок складений кристалічними сланцями і
гнейсами різного складу, а також чарнокітами, діоритами та
гранодіоритами. У Придніпров'ї породи зібрані у своєрідні
куполи, вали та міжкупольні синкліналі. Розміри куполів
міняються від 20 до 40 км у поперечнику. На Поділлі
переважають брахіантиклінальні підняття та вузькі стиснуті
синкліналі.
Кіровоградський, Білоцерківський та Волинський блоки
складені нижньопротерозойськими метаморфізованими
породами, які зібрані у складки північно-західного чи
субширотного простягання. У ядрах антикліналей часто
розміщуються масиви гранітів та мігматитів, в осьових
частинах синкліналей - гнейси і кристалічні сланці. В межах
Волинського блоку відомий Коростенський, а в
Кіровоградському - Корсунь-Новомиргородський плутони,
складені гранітоїдами з віком від 1,7 до 1,2 млрд.років.
Геосинклінальний режим території охоплював архей та
ранній протерозой, починаючи із верхнього протерозою щит
знаходився у платформовому режимі.
З нижньопротерозойськими метаморфічними породами
щита пов'язані значні поклади залізних руд - Криворізький
залізорудний басейн та Кременчуцький залізорудний район, з
кайнозойськими відкладами осадового чохла - родовища
бурого вугілля та марганцю - Дніпровський басейн та
Нікопольський басейн.
Дніпровсько-Донецька западина займає українську
частину Руської плити і розміщена на Лівобережній Україні.

155