Page 33 - 4934

- мотивація;

- контроль.
Закон – внутрішній суттєвий зв'язок явищ, який зумовлює їх необхідний

розвиток.
Закон – загальні, суттєві і необхідні зв'язки явищ, що вивчаються наукою

управління; об'єктивно існуюча необхідність зв'язку між явищами, внутрішній
суттєвий зв'язок між наслідком і причиною.
На розвиток управління впливають закони, сформульовані суспільними

науками (табл. 2.2.
Таблиця 2.2

Закони управління
Закони Загальна характеристика

попиту, пропозиції, прибутковості, спадаючої
економічні
доходності

соціалізації особистості, соціальної
структуризації організації, соціального
соціології
статусу, соціальної мобільності, соціального

контролю
індивідуальної та причини поведінки людини у виробничому

соціальної середовищі, як особисті, наділені
психології індивідуальними характеристиками

множинності поведінки, керованості, наявності
керуючого пристрою, взаємодії з навколишнім

кібернетики середовищем, наявності каналів інформації,
цілеспрямованості поведінки системи,
рівноваги, самореалізації тощо

Закономірність – первинна стадія формулювання закону або частковий вияв

його дії. Це об'єктивні, стійкі, загальні та повторювальні зв'язки між явищами,
процесами, категоріями менеджменту. Відповідно виділяють закономірності:
процесу менеджменту; функцій та методів менеджменту; управлінських рішень;

керуючої та керованої систем організації; внутрішнього та зовнішнього середовища
організації; розвитку менеджменту тощо.

Ф.І. Хміль наводить наступні закономірності менеджменту:
1. відповідності організації та управління стану розвитку
суспільства;

2. диверсифікації виробництва та управління;
31