Page 40 - 4932
P. 40


               де  T  – зниження температури в  C , M  – молярна маса інгібітора в г/моль, W
               –  масова  концентрація  інгібітора  у  водній  фазі  у  %,  K   –  константа  зі
                                                                                         H
               значенням  1297.  Якщо  рівняння  вирішується  в  одиницях  американської
               системи, то константу  K  вважають рівною 2355, а зниження температури  T
                                             H
               виражається в градусах Фаренгейта. Одиниці виміру для двох інших величин у
               цьому випадку залишаються без змін.
                      Значення концентрації в цьому рівнянні визначається на основі інгібітору
               і води ( без урахування інших компонентів потоку середовища).
                      Слід зазначити наявну схожість між цим рівнянням і рівнянням зниження
               температури  замерзання,  наведеним  вище  (3.2).  Враховуючи  подібність  і
               спільне  джерело  цих  рівнянь,  можна  з  упевненістю  припустити,  що  рівняння
               Хаммершмідта незастосовне для твердих речовин з іонним типом зв'язків.
                      Рівняння  (3.3)  можна  перетворити  для  обчислення  концентрації
               інгібітора, необхідної для отримання зниження температури замерзання:

                                                        100  M   T
                                                  W                   .                                  (3.4)
                                                       K  H    M   T

                      Перед  використанням  рівняння  Хаммершмідт  необхідно  спочатку
               розрахувати  умови  гідратоутворення  за  відсутності  інгібітора.  Рівняння
               Хаммершмідт дозволяє визначити тільки величину відхилення від температури
               гідратоутворення за відсутності інгібітора, але не самі умови гідратоутворення.
                      Значення коефіцієнта  K  в рівняннях (3.3) і (3.4) спочатку приймалося
                                                    H
               постійним,  але  пізніше,  з  метою  поліпшення  прогнозуючих  можливостей
               рівняння, було запропоновано вважати  K  функцією інгібітору. Деякі значення
                                                                 H
               цього коефіцієнта наведено в табл.3.2.

               Таблиця 3.2 – Значення коефіцієнта K  у рівнянні Хаммершмідта (3.3)
                                                         H

                                       Початкове               (1)                (2)                 (3)
                                        значення
                    Метанол                1297               1297               1297                1297
                     Етанол                1297                 -                1297                1297
                 Етиленгліколь             1297               2222               1222                1500
                Диетиленгліколь            1297               2222               2427                2222
               Триетиленглііколь           1297               2222               2472                3000

                      Значення  2222  для  етиленгліколю,  яке  наведено  в  довіднику  GPSA
               Engineering  Data  Book  і  рекомендовано  для  всіх  гліколей,  видається  занадто
               великим.  Більш  точні  результати  розрахунку  виходять  при  використанні
               первісного значення 1297. Це буде підтверджено далі в цьому розділі. З іншого
               боку,  використання  більшого  значення  коефіцієнта  дозволяє  поліпшити
               результати розрахунку для триетиленгліколя.



                                                               38
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45