Page 36 - 4921

Росія вже зараз є одним з великих експортерів низки продовольчих товарів, і наш внесок у
забезпечення глобальної продовольчої безпеки буде тільки збільшуватися.
Ми також будемо активно розвивати інноваційні сектори економіки, перш за все ті, в яких Росія
має конкурентні переваги. Я маю на увазі космос в широкому сенсі цього слова, атомну енергетику та
авіацію. За цими напрямками ми вже активно налагоджуємо технологічну кооперацію з нашими
партнерами за кордоном.
Однією з перспективних тем для спільної роботи може стати і сфера енергозбереження. Саме
підвищення енергоефективності ми розглядаємо як один із ключових факторів енергобезпеки та
майбутнього розвитку.
Ми продовжимо реформи у вітчизняній енергетиці, впровадження нової системи внутрішнього
ціноутворення, в основі якого лежать економічно обґрунтовані тарифи. Зокрема, це важливо для
стимулювання енергозбереження. Ми збережемо курс на відкритість для іноземних інвестицій.
Я вважаю, що економіка XXI століття це економіка людей, а не заводів. Інтелектуальна складова
в глобальному економічному розвитку незмірно зросла. Тому ми плануємо зосередитися на створенні
додаткових можливостей для самореалізації громадян.
Ми і зараз є високорозвиненою і високоосвіченою нацією. Але нам потрібно, щоб російські
громадяни отримували найякісніше і найсучасніше, все те що є затребуване на ринку праці та в галузі
освіті. Ми хочемо щоб вони отримували такі професійні навички, які будуть широко затребувані в
сьогоднішньому і в завтрашньому світі. Ми будемо і далі максимально активно розвивати освітні
програми, займатися обмінами, в тому числі і міжнародними обмінами, створювати умови для того, щоб
кращі вчені, професори та викладачі, незалежно від їх громадянства і національної приналежності,
вибирали своїм місцем роботи і проживання саме нашу країну .
Історія дає Росії унікальний шанс. Розвиток подій настійно вимагає від нас перевлаштування
власної економіки і оновлення соціальної сфери. І ми не маємо наміру змарнувати цей шанс .
Окремо хотів би висловитися на тему проблем, що виходять за рамки суто економічного
характеру, але, тим не менш є досить актуальним в сучасних умовах.
На жаль, все частіше звучить теза, що збільшення військових витрат, щодопоможе нам
вирішити сьогоднішні соціально-економічні проблеми. Логіка тут досить проста: додаткові військові
асигнування, звичайно, на першому етапі ведуть до створення нових робочих місць. Це очевидний факт.
На перший погляд це варіант боротьби з кризою і безробіттям. Можливо, в короткостроковій
перспективі подібні заходи і матимуть певний ефект. Але в дійсності, мілітаризація не допомагає
вирішувати проблему, а лише заганяє її вглиб, забираючи з економіки величезні фінансові і матеріальні
ресурси, яким можна було б знайти набагато краще застосування.
Я переконаний що розумна стриманість у військових витратах, поряд зі зміцненням глобальної
стабільності і безпеки, обов'язково принесе нам ще й великі економічні дивіденди.
Я сподіваюся, що ця точка зору запанує в світі. Зі свого боку, ми налаштовані на активну роботу
стосовно проблематики роззброєння. Хочу також звернути увагу на те , що економічна криза може
спричинити собою поглиблення тих негативних тенденцій, які вже присутні в глобальній політиці.
Останнім часом світ зіткнувся з небувалим зростанням агресивних проявів. Маю на увазі і дії
чинного грузинського керівництва на Кавказі, теракти в Індії, ескалацію насильства в секторі Газу.
Начебто ці події не пов'язані між собою, але в їхньому розвитку проглядаються деякі загальні моменти.
І перш за все це нездатність існуючих міжнародних інститутів пропонувати конструктивні
вирішення регіональних конфліктів та займатися результативним врегулюванням міжетнічних і
міждержавних протиріч. По суті, багатосторонні політичні механізми виявилися такими ж
малоефективними, як і інститути глобального фінансово-економічного регулювання.
Будьмо відверті, провокування військово-політичної нестабільності, регіональних та інших
35