Page 110 - 4918

- мінімізація відстані при поїздках між будь-якими двома

пунктами в місті;

- диференціація дорожньої мережі за типом переважаючих

видів транспорту і організації руху (вантажний транспорт,

легковий, пасажирський);

- максимально можливе обмеження транзитного руху;

- зручність зв’язків пригородньої зони з транспортними

вузлами міжміських та міждержавних комунікацій;

- зниження шкідливого впливу транспортних потоків на

житлові квартали, зони рекреації, райони історичної забудови.

Особливістю великих міст є диспропорція у розподілі місць

праці та розселенні жителів. У центрах міст, як правило,

сконцентровано максимум робочих місць, громадських,

адміністративних установ. Тому утворюються значні потоки

працівників та відвідувачів, які перевантажують транспортну

систему в центрі міста. Отже, заходи щодо реконструкції повинні,

насамперед, бути пов’язані із розосередженням та винесенням за

межі центральної частини установ, які не є профільні, екологічно
небезпечні і вимагають для свого функціонування значних

вантажних та пасажирських перевезень. Необхідно також

передбачити можливість паркування індивідуальних автомобілів у

зоні транспортних вузлів на підходах до центральної частини

міста. У європейських країнах розвинута система влаштування

великих паркігнів індивідуальних транспортних засобів при

в’їздах у місто (‖park and ride‖).

Реконструкція вулично-дорожньої мережі пов’язана з

необхідністю оцінки багатьох факторів. Найважливіші із них:

109