Page 117 - 4902

безпеки.
Необхідною передумовою розвитку (але не гарантування) безпе-
ки в межах парадигми самоствердження є визначення конкретних

небезпек особи, її інтересам, цінностям, способу життя тощо, а не
загроз безпеці, як у парадигмі захищеності. При цьому вважаємо за
доцільне наголосити, що діяльність особистості необхідно спрямову-
вати не на захищеність інтересів, а на їх реалізацію.
Реалізація ідеї самоствердження особи припускає відкритість су-
спільства, що дозволяє отримувати енергію для розвитку як суспіль-

ства, так і особистості, ззовні. У цій зовнішній експансії й підживле-
нні внутрішнього джерела розвитку суспільство стверджує себе і,
отже, свою безпеку, що, врешті-решт, приводить до самостверджен-
ня особистості.

Однак самоствердження визначає необхідність протиставлення
навколишньому середовищу, адже утвердитися взагалі неможливо.
Це можна робити лише стосовно «іншого», котре повинно бути усу-
нуте, якщо воно перешкоджає реалізації тих або інших життєвих
інтересів. У результаті наявність «іншого» й вихідної від нього не-
безпеки стає передумовою самоствердження особистості, що викли-
кає потребу в існуванні небезпек.

Таким чином, за всієї розбіжності обидві парадигми безпеки
припускають наявність небезпеки, що, втім, є наслідком розгляду
розвитку особи в соціальній системі крізь вузьку призму: «небезпека
– безпека».

Одними з найважливіших аспектів якості життя є свобода й за-
хищеність людини від різних небезпек і загроз, ступінь її вразливості
від сучасних ризиків. У контексті описаного можна визначити безпе-
ку особи як можливість використовувати право вибору в умовах сво-
боди безпеки, а також повну впевненість у тому, що ці можливості
збережуть й надалі.

Тому доцільно виділити два основні аспекти безпеки особи:
– свободу від постійних об’єктивних і суб’єктивних загроз
(холод, хвороби, природні катаклізми, репресії тощо);
– захист від раптових і небезпечних потрясінь, які ламають
звичний уклад життя.

Отож, вже можемо сформулювати визначення безпеки особи.
Безпека особи – це стабільний стан надійної захищеності життєво
важливих інтересів особи, її прав та цінностей від небезпек, загроз,
шкідливих впливів за умов збереження і розвитку її потенціалу та її
здатності до ефективної діяльності у будь яких сферах.
У контексті філософського бачення проблеми безпеки особи

.