Page 112 - 4902

ня і розвитку української нації;
 профілактиці захворювань населення та якісному покращенні

його здоров’я;
 здійсненні демографічної експертизи економічних та со-
ціальних програм;
 всебічному стимулюванні державою збільшення народжува-

ності.

6.2. Безпека особи

Під час дослідження різноманітних аспектів безпеки у перехідних
суспільствах виникає потреба покласти в центр уваги інтереси люди-
ни і на основі цього опрацювати нові кількісні та якісні методи оці-
нювання стану гарантування національної безпеки. Висвітлення проб-

лем національної безпеки в науковій літературі ще пострадянського
простору відображає суто пострадянську специфіку розвитку сус-
пільств. Традиційна недооцінка людини і нехтування цінністю
людського життя у безпосередній соціальній практиці, які, на жаль,
дотепер властиві практично всім транзитивним суспільствам, вимагає
вжиття радикальних заходів. Передусім виникає необхідність визна-

читися на рівні філософського узагальнення із розумінням проблеми
безпеки особи, її місця та значення з-поміж інших проблем.
Проблеми безпосередньо людини, особи, особистості, розгля-
дають у рамках соціальної безпеки. Водночас власне соціальна без-
пека в комплексі проблем національної безпеки аналізується досить

суперечливо. Деякі автори зводять її роль до гарантування лише еко-
номічної безпеки. Такі тенденції є логічним відображенням промарк-
систської моделі розвитку суспільства, в якому людина, особа – ли-
ше засіб економічного зростання, а не його мета.
Останніми роками цілком обґрунтовано спостерігається антро-
пологічний поворот у розумінні проблем безпеки, коли цю проблему

в межах різноманітних моделей розвитку суспільства й держави
розглядають з погляду гарантування безпеки особистості та її прав і
свобод. Безумовно, таке розуміння й практична його реалізація не-
можливі без гарантування безпеки інших об’єктів (суб’єктів) – су-

спільства (соціуму) й держави, однак на пріоритетному місці стоїть
саме безпека особи.
Безпека особи і національна безпека перебувають у тісній діалек-
тичній єдності та у стані взаємодоповнюваності. Безпека особи має
стати невід’ємною складовою національної безпеки, остання ж повин-

.