Page 9 - 4899
P. 9

досліджувані просторові системи (Сербенюк, 1990) [9];
                      - сукупність апаратно-програмних засобів і алгоритмічних процедур, призначених для
               збирання, введення, зберігання, математико-картографічного моделювання та образного
               представлення геопросторової інформації (Симонов, 1991);
                      - сукупність технічних, програмних і інформаційних засобів, що забезпечують введення,
               збереження,    обробку,    математико-картографічне      моделювання     й   образне   інтегроване
               представлення географічних і співвіднесених з ними атрибутивних даних для вирішення
               проблем територіального планування та керування (Отраслевой стандарт.., 1997) [7];
                      - інформаційна система, що забезпечує збір, зберігання, обробку, доступ, відображення і
               поширення просторово-координованих (просторових) даних [1, 2].
                      Відзначимо насамперед те спільне, що характерне практично для всіх визначень ГІС.
                      По-перше, ГІС – це інформаційна система, тобто «система обробки даних, що має засоби
               накопичення, збереження, відновлення, пошуку і видачі даних (Словарь по кибернетике, 1989,
               с. 242) [10].
                      По-друге,    ця   інформаційна     система    належить    до   категорії   автоматизованих
               інформаційних систем, «що використовують ЕОМ на всіх етапах обробки інформації».
               Електронно-обчислювальна машина (комп'ютер) є неодмінним атрибутом                      і основою
               геоінформаційної технології.
                      По-третє, ця інформаційна система надає можливості маніпулювання і обробки
               просторової (просторово-розподіленої, просторово-координованої) інформації.
                      Відмітною рисою географічних інформаційних систем є наявність у їхньому складі
               специфічних методів аналізу просторових даних, що в сукупності із засобами введення,
               збереження, маніпулювання і представлення просторово-координованої інформації і складають
               основу технології географічних інформаційних систем, чи ГІС-технології. Саме наявність
               сукупності здатних генерувати нове знання специфічних методів аналізу з використанням як
               просторових, так і непросторових атрибутів і визначає головну відмінність ГІС-технології від
               технологій, наприклад, автоматизованого картографування чи систем автоматизованого
               проектування (САПР/CAD). Ця риса геоінформаційних систем у тому чи іншому вигляді
               простежується в багатьох визначеннях ГІС. Зокрема, у визначенні C. M. Сербенюка [9] йдеться
               про здатність ГІС «представляти геоінформацію в новій якості за умови одержання знань про
               досліджувані просторові системи». Здатність географічних інформаційних систем виконувати
               «трансформацію», «аналіз», «моделювання» просторових даних у загальному випадку не
               характерна для інших інформаційних систем, і це, як правило, проявляється в існуючих
               визначеннях.
                      Слід звернути увагу на те, що визначення «географічна» у назві географічних
               інформаційних систем насправді є синонімом просторовості інформації. Це, зокрема,
               безпосередньо зазначено в багатьох визначеннях ГІС (наприклад, у наведених вище
               визначеннях Дж. Вітека та ін. (Vitec et al., 1984) [23], Дж. Стара і Дж. Істеса (Star, Estes, 1990).
               Однак це ще з більшою очевидністю випливає з аналізу історії розвитку і сучасних галузей
               застосування ГІС-технологій, що охоплюють крім географічних наук, кадастр, інженерні
               дослідження і проектування, транспорт, зв'язок, комерцію, державне управління та ін. Проте
               відомі спроби виділення суто географічних інформаційних систем з погляду професійно-
               географічної спрямованості (Линник, 1990; Сербенюк, 1990; Тикунов, 1991; Кошкарев,
               Тикунов, 1993) [5, 6, 9, 11]. Необхідним і достатнім критерієм виділення суто географічних
               інформаційних систем, на думку B. C. Тикунова , є проблемна орієнтація системи, тобто те, для
               чого її призначено, для чого використовують і якого типу задачі розв'язує. «У географії ГІС
               переробляють географічні потоки, що формуються в межах географічної оболонки і являють
               собою інформаційне відображення системи об'єктів географічного вивчення».
                      Сучасний розвиток геоінформаційних технологій, проникнення їх в усе нові сфери
               людської діяльності, у тому числі й дуже далекі від географії, наочно продемонструвало їх
               міждисциплінарний характер.
                      З урахуванням сучасних тенденцій розвитку геоінформаційних технологій, як робочий
               варіант визначення геоінформаційної системи, доцільно використовувати таке: географічна
                                                                    9
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14