Page 9 - 4899

досліджувані просторові системи (Сербенюк, 1990) [9];
- сукупність апаратно-програмних засобів і алгоритмічних процедур, призначених для
збирання, введення, зберігання, математико-картографічного моделювання та образного
представлення геопросторової інформації (Симонов, 1991);
- сукупність технічних, програмних і інформаційних засобів, що забезпечують введення,
збереження, обробку, математико-картографічне моделювання й образне інтегроване
представлення географічних і співвіднесених з ними атрибутивних даних для вирішення
проблем територіального планування та керування (Отраслевой стандарт.., 1997) [7];
- інформаційна система, що забезпечує збір, зберігання, обробку, доступ, відображення і
поширення просторово-координованих (просторових) даних [1, 2].
Відзначимо насамперед те спільне, що характерне практично для всіх визначень ГІС.
По-перше, ГІС – це інформаційна система, тобто «система обробки даних, що має засоби
накопичення, збереження, відновлення, пошуку і видачі даних (Словарь по кибернетике, 1989,
с. 242) [10].
По-друге, ця інформаційна система належить до категорії автоматизованих
інформаційних систем, «що використовують ЕОМ на всіх етапах обробки інформації».
Електронно-обчислювальна машина (комп'ютер) є неодмінним атрибутом і основою
геоінформаційної технології.
По-третє, ця інформаційна система надає можливості маніпулювання і обробки
просторової (просторово-розподіленої, просторово-координованої) інформації.
Відмітною рисою географічних інформаційних систем є наявність у їхньому складі
специфічних методів аналізу просторових даних, що в сукупності із засобами введення,
збереження, маніпулювання і представлення просторово-координованої інформації і складають
основу технології географічних інформаційних систем, чи ГІС-технології. Саме наявність
сукупності здатних генерувати нове знання специфічних методів аналізу з використанням як
просторових, так і непросторових атрибутів і визначає головну відмінність ГІС-технології від
технологій, наприклад, автоматизованого картографування чи систем автоматизованого
проектування (САПР/CAD). Ця риса геоінформаційних систем у тому чи іншому вигляді
простежується в багатьох визначеннях ГІС. Зокрема, у визначенні C. M. Сербенюка [9] йдеться
про здатність ГІС «представляти геоінформацію в новій якості за умови одержання знань про
досліджувані просторові системи». Здатність географічних інформаційних систем виконувати
«трансформацію», «аналіз», «моделювання» просторових даних у загальному випадку не
характерна для інших інформаційних систем, і це, як правило, проявляється в існуючих
визначеннях.
Слід звернути увагу на те, що визначення «географічна» у назві географічних
інформаційних систем насправді є синонімом просторовості інформації. Це, зокрема,
безпосередньо зазначено в багатьох визначеннях ГІС (наприклад, у наведених вище
визначеннях Дж. Вітека та ін. (Vitec et al., 1984) [23], Дж. Стара і Дж. Істеса (Star, Estes, 1990).
Однак це ще з більшою очевидністю випливає з аналізу історії розвитку і сучасних галузей
застосування ГІС-технологій, що охоплюють крім географічних наук, кадастр, інженерні
дослідження і проектування, транспорт, зв'язок, комерцію, державне управління та ін. Проте
відомі спроби виділення суто географічних інформаційних систем з погляду професійно-
географічної спрямованості (Линник, 1990; Сербенюк, 1990; Тикунов, 1991; Кошкарев,
Тикунов, 1993) [5, 6, 9, 11]. Необхідним і достатнім критерієм виділення суто географічних
інформаційних систем, на думку B. C. Тикунова , є проблемна орієнтація системи, тобто те, для
чого її призначено, для чого використовують і якого типу задачі розв'язує. «У географії ГІС
переробляють географічні потоки, що формуються в межах географічної оболонки і являють
собою інформаційне відображення системи об'єктів географічного вивчення».
Сучасний розвиток геоінформаційних технологій, проникнення їх в усе нові сфери
людської діяльності, у тому числі й дуже далекі від географії, наочно продемонструвало їх
міждисциплінарний характер.
З урахуванням сучасних тенденцій розвитку геоінформаційних технологій, як робочий
варіант визначення геоінформаційної системи, доцільно використовувати таке: географічна
9