Page 13 - 4899

званих комерційних ГІС-пакетів («інструментальних ГІС»), що з'явилися ще в 80-ті роки XX ст.
Здебільшого вони є програмним середовищем, яке дозволяє користувачу або достатньо просто
створювати геоінформаційні системи відповідно до його власних запитів і можливостей, або
вирішувати завдання, пов'язані з просторовою інформацією, з використанням геоінформаційних
технологій. Світовими лідерами серед комерційних ГІС-пакетів стають програмні продукти
фірм ESRI (Arc/Info і Arc View GIS), Intergraph (MGE), Maping Information Systems (Maplnfo).
Загальна ж кількість програмних ГІС-пакетів обчислюється не одним десятком.
У розвинутих країнах світу ГІС-технологія стає повсюдно використовуваною
технологією обробки, аналізу і представлення просторово-координованої інформації при
вирішенні різних завдань у географії, геології, екології, особливо при виконанні великих
міждисциплінарних проектів, містобудівному плануванні, на транспорті, у кадастровій
діяльності, регіональному плануванні і управлінні та багатьох інших сферах людської
діяльності. За даними (Burrough, McDonnell, 1998) [14], у 1995 p. у світі геоінформаційні
системи використовували більш ніж у 93 000 містах, з них 65 % були в Північній Америці і
22 % – у Європі.
Фантастично швидким у цей період є прогрес апаратних засобів, постійне відновлення і
модернізація відомих комерційних ГІС-пакетів, поява деяких нових. Проте в цілому ринок
програмного ГІС-забезпечення вже поділений між основними «традиційними» виробниками.
Простежується тенденція переключення масового інтересу від великих професійних
інструментальних ГІС, що запускаються на робочих станціях великих комп'ютерах фірм IBM,
SUN, DEC та ін., до настільних інструментальних ГІС, здатних працювати на персональних
комп'ютерах.
Помітна тенденція зміщення центру активності щодо освоєння і впровадження
геоінформаційних технологій спочатку в країни Східної Європи, а потім у Росію. У
колишньому Радянському Союзі дослідження в галузі геоінформаційних технологій розпочаті у
вісімдесяті роки і в основному, як відзначає В. С. Тикунов (1991) [11], були пов'язані з
адаптацією зарубіжного (західного) досвіду. Дослідження проводили Інститут географії і
Далекосхідний науковий центр АН СРСР, Московський (кафедра картографії і
геоінформатики), Казанський, Тбіліський, Тартуський і Харківський університети. У цей період
(середина і друга половина 80-х років XX ст.) було розроблено перші автоматизовані системи
картографування (наприклад, АКС МДУ), здійснено дослідження з просторового аналізу,
картографо-математичного моделювання, тематичного картографування та їх автоматизації
А. М. Берлянт, Н. Л. Беручишвілі, В. Т. Жуков, П. В. Петров, С. М. Сербенюк, Ю. Г. Симонов,
В. С. Тикунов, І. Г. Черваньов, В. А. Черв'яков та ін.) [1, 2, 9, 11], з теоретичного обґрунтування
і розроблення перших геоінформаційних систем (Н. Л. Беручишвілі, І. В. Гарміз,
В. С. Давидчук, В. П. Каракин, А. В. Кошкарьов, В. Г. Лінник, М. В. Панасюк, А. М. Трофимов
та ін.) [2, 6, 11]. Першою ГІС, розробленою в колишньому Радянському Союзі, мабуть, була
геоінформаційна система Марткопського фізико-географічного стаціонару Тбіліського
університету (Беручишвілі, 1986) [2].
Перші ж програмні ГІС-пакети на території колишнього Радянського Союзу були
розроблено вже після його розпаду в 90-ті роки XX ст. Серед них найвідомішим є пакет
GeoDraw/Географ, створений в 1992 р. у Центрі геоінформаційних досліджень Інституту
географії Російської академії наук (РАН), який має декілька тисяч інсталяцій. Крім
GeoDraw/Географ, у Російській Федерації розроблений ряд програмних ГІС-пакетів, які мають
по декілька сотень інсталяцій. Найвідомішими з них є пакети «Панорама» (Топографічна
служба Збройних сил РФ), «Парк» (ТОВ «Ланеко», м. Москва), CSI-MAP (компанія «КСІ-
технологія», м. Санкт-Петербург), Sinteks ABRÍS (компанія «Трісофт», м. Москва), ObjectLand
(ЗАТ «Радом-Т», м. Таганрог ) і «ІнГЕО» (компанія «Інтегро», м. Уфа). Проте більша частина
ринку програмного ГІС-забезпечення в Російській Федерації представлена продукцією західних
фірм – ESRI, Intergraph, Maplnfo, Autodesk та ін.
Геоінформаційні технології в Україні набули розвитку в середині 90-х років XX ст.
Серед позитивних чинників, що характеризують сучасний стан застосування геоінформаційних
технологій у країні, слід відзначити такі:
13