Page 14 - 4899

- формування в державних установах і організаціях груп фахівців, які активно
працюють у напрямку застосування ГІС у різних сферах людської діяльності, зокрема: у
Державному проектному інституті Діпромісто (Київ); у Науково-дослідному інституті геодезії і
картографії (Київ); в Управлінні земельних ресурсів Одеської облдержадміністрації; в
Одеському національному університеті ім. І. І. Мечникова; у Національному університеті
«Львівська політехніка» (Львів); у Національній гірничій академії (Дніпропетровськ); у
Харківському технічному університеті радіоелектроніки; в Українському центрі менеджменту
Землі і ресурсів НАНУ (Київ) та в ряді інших;
- створення ГІС-асоціації (1997) і Асоціації геоінформатиків (2003) України, що
сприяють активізації та консолідації геоінформаціонної діяльності в країні;
- щорічне проведення ГІС-форумів (1995-2009), конференцій «Геоінформатика:
теоретичні і прикладні аспекти» (з 2002 p.), конференцій користувачів продуктів фірми ESRI в
Криму (з 1998 p., ЗАТ ЕСОММ), а також окремих тематичних конференцій, семінарів, нарад,
присвячених використанню геоінформаційних технологій (наприклад, «Геоінформаційні
технології сьогодні», Львів, 1999); «Геоінформаційні системи і муніципальне управління»
(Миколаїв, 2000), «Можливості ГІС/ДЗЗ-технологій у сприянні вирішення проблем
Причорноморського регіону» (Одеса, 2003) та ін.);
- створення державних підприємств і комерційних компаній, що спеціалізуються на
розробці і/або використанні геоінформаційних технологій, зокрема: державних науково-
виробничого підпріємства «Геосистема» (м. Вінниця) і науково-виробничого центру
«Геодезкартінформатика» (м. Київ); комерційних компаній «Інтелектуальні системи Гео»,
«Інститут передових технологій», «ЕСОММ», ГЕОКАД, «Аркада», «Геоніка» (м. Київ); «Високі
технології» (м. Одеса) та ін.;
- розроблення спеціалізованого геоінформаційного пакета Рельєф-процесор –
Харьківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, векторно-растрової
інструментальної ГІС настільного типу ОКО – ВАТ «Геобіономіка» (м. Київ); програмних
комплексів GEO-f CAD і GeoniCS, призначених для обробки даних досліджень та
геоінженерного проектування в галузі цивільного, промислового і транспортного будівництва –
компанія «ГЕОКАД», AT «Аркада» і НПЦ «Геоніка» (м. Київ) та ін.;
- створення електронного атласу України – пілотної версії комп'ютерного
Національного атласу України (2000) – Інститутом географії HAH України і компанією
«Інтелектуальні системи Гео» (Київ);
- внесення курсів з ГІС і геоінформаційних технологій до програми підготовки фахівців
природознавчих та екологічних спеціальностей у багатьох вищих навчальних закладах країни;
відкриття у деяких з них курсів підготовки фахівців у галузі геоінформаційних систем і
технологій, зокрема, в Національному університеті «Львівська політехніка» (Львів) – у рамках
спеціальності «Картографія», в Одеському національному університеті ім. І. І. Мечникова – у
рамках спеціальності «Географія», в Одеському державному екологічному університеті – у
рамках спеціальності «Інформаційні технології», у Національному гірничому університеті
України (Дніпропетровськ) – за фахом «Геоінформаційні системи і технології», в ІФНТУНГ – в
рамках спеціальності «Землекористування і кадастр» та ін.
До факторів, що стримують розвиток геоінформаційних технологій, належать низький у
цілому рівень комп'ютеризації в країні і відсутність у достатній кількості відповідних фахівців.

14