Page 12 - 4899

досліджень, їх спрямованість на вирішення комплексних завдань, пов'язаних із територіальним
проектуванням, плануванням і управлінням, привели до створення інтегрованих ГІС, які
характеризувалися більшою або меншою універсальністю.
За однією з оцінок (CoРock, Anderson, 1987) [15] у Північній Америці в 1983 р. було
понад тисячу ГІС і автоматичних картографічних систем. У Європі ГІС створювали в меншому
масштабі, але основні кроки в галузі розроблення і використання ГІС-технології були й тут.
Особливо слід відзначити Швецію, Норвегію, Данію, Францію, Нідерланди, Велику Британію і
Західну Німеччину (Burrough, 1986) [13].
Для 80-х років XX ст. у цілому характерне зростання наукового, політичного і
комерційного інтересу до ГІС. Це було обумовлено усвідомленням необхідності створення
державних інтегрованих ГІС, особливо у зв'язку з управлінням природними ресурсами і
моніторингом навколишнього середовища. Показовими для цього періоду фактами є офіційне
визнання у Великій Британії в 1984 р. методів обробки просторових даних науково-дослідними
пріоритетами (Jackson et al., 1990) [18] і створення в США Національного центру географічної
інформації і аналізу (NCGIA) Національної академії наук (1987), призначеного для проведення
базових досліджень у галузі географічного аналізу з використанням географічних
інформаційних систем.
Важливу стимулювальну роль у посиленні інтересу до ГІС відіграло прагнення
асимілювати для вирішення як наукових, так і практичних завдань, у тому числі і на
комерційній основі, уже накопичених на той час масивів даних дистанційного зондування
Землі.
Розвиток геоінформаційних систем, особливо здатних інтегрувати дані дистанційного
зондування («інтегрованих ГІС»), розглядається як необхідна умова ефективного використання
матеріалів дистанційного зондування. Зокрема, у 1985 році Європейське космічне агентство
стало спонсором досліджень, пов'язаних з інтегрованими ГІС, а Британський національний
космічний центр видав замовлення на контракти з розроблення ГІС (Goodenough, 1988) [17].
У цей самий період починають випускати цілий ряд міжнародних періодичних видань,
присвячених різним теоретичним і прикладним аспектам ГІС, у тому числі теоретичний
«International Journal Geographycal Information Systems» (Міжнародний журнал географічних
інформаційних систем) – з 1987 p., і присвячених переважно прикладним аспектам ГІС –
журнали «GIS World» (ГІС Світ) – з 1988 p., «Geo Info Systems» – з 1990 p., «GIS Еurоре»(ГІС
Європа) – з 1992 р. та ін., щорічно проводиться безліч присвячених ГІС наукових і науково-
практичних конференцій різного рівня (від регіональних до всесвітніх).
У 80-ті роки XX ст. розробляють програмні ГІС-пакети (інструментальні ГІС), майбутні
лідери світового програмного забезпечення – пакет ARC/INFO, розроблений Інститутом
досліджень систем навколишнього середовища (Environmental System Research Inctitute, ESRI
Inc.) (1982), пакет Maplnfo фірми Maping Information Systems Corp. (1987), пакет IDRISI,
розроблений в Університеті Кларка (1987), пакет Modular GIS Environment (MGE) фірми
Intergraph (1988) – усі в США.
У кінці 80-х років XX ст. сформувалася світова ГІС-індустрія, що містила апаратні і
програмні засоби ГІС та їх обслуговування. У 1988 p., наприклад, тільки прямі витрати за цими
статтями у світі перевищували 500 млн доларів США, а в 1993 p., склали близько 2,5 млрд
доларів (Ottens, 1992) [20].
Реалізацією могутнього інтеграційного потенціалу ГІС-технології стала, починаючи з
середини 80-х років XX ст., низка міжнаціональних і глобальних проектів з моніторингу
природного середовища, таких як CORINE – Геоінформаційна система країн Європейського
співтовариства (з 1985 р.) і GRID – Глобальний ресурсний інформаційний банк даних
(з 1987 p.).
Третій етап (90-ті роки XX століття – початок XXI століття). Прогрес у ГІС-
технологіях в 90-ті роки минулого століття значною мірою був пов'язаний з прогресом
апаратних засобів, причому як комп'ютерів – виникненням 32-бітових, а потім 64-бітових міні-
і мікроЕОМ, так і засобів введення та виведення просторової інформації – дигітайзерів,
сканерів, графічних дисплеїв і плотерів. Для цього ж періоду характерне широке поширення так
12