Page 8 - 4899

методи якнайповніше реалізуються в географічних інформаційних системах (ГІС), то термін
«геоінформаційні технології» часто замінюють терміном «технології географічних
інформаційних систем», або за аналогією до його англомовного еквівалента – терміна «ГІС-
технології» (GIS technology) [1, 2, 11, 12].
У цілому геоінформатика тісно пов'язана з географічними інформаційними системами
(геоінформаційними системами, ГІС-Geographical Information Systems, GIS), оскільки основні
теоретичні ідеї геоінформатики як науки реалізуються в сучасних ГІС на технічному і
технологічному рівнях. Це дає підставу розглядати геоінформатику як «науку, технологію і
виробничу діяльність з наукового обґрунтовування, проектування, створення, експлуатації і ви-
користання географічних інформаційних систем» [1, 2]. Строго кажучи, це не так, оскільки
існують і наукові, і технологічні, і виробничі аспекти геоінформатики, що виходять за межі
проблем геоінформаційних систем. Для прикладу можна назвати фундаментальні дослідження з
теорії геоінформації і просторового аналізу, розроблення технологій дистанційного зондування
Землі (ДЗЗ) та методів автоматизованої обробки даних ДЗЗ, дослідження у сфері GPS-
технологій (технологій, що ґрунтуються на глобальній (супутниковій) системі позиціонування)
і т.ін. [6, 7, 13-16].
В окрему галузь – геоінженерна інформатика – останніми роками виділяють
геоінформаційні технології інженерного проектування, інтегруючі технології систем
автоматизованого проектування (САПР), ГІС і комп'ютерної графіки [3, 8]. Основні сфери
застосування геоінженерної інформатики в наш час – інженерно-геодезичні й інженерно-
геологічні розвідки та інженерне проектування в галузі цивільного, промислового і
транспортного будівництва. Проте в неінженерних дисциплінах поняття «геоінформаційні
технології» і «ГІС-технології», як наголошено вище, дуже близькі. Оскільки надалі в даному
навчальному посібнику в основному розглядатимуться геоінформаційні технології, реалізовані
в сучасних ГІС, ці два поняття «за замовчуванням» буде використано як рівнозначні.

1.1.2 Визначення термінів

На сьогодні існує велика кількість визначень географічних інформаційних систем, що
мають багато спільного і відмінного, характеризуючись, до того ж, різним ступенем повноти.
Огляд наявних визначень, наведений, зокрема, у роботах В. С. Тикунова, А. В. Кошкарева,
В. С. Тикунова, А. А. Світличного та ін. [5, 8, 11].
За найбільш характерними з них, географічні інформаційні системи – це:
- інформаційні системи, що можуть забезпечити введення, маніпулювання й аналіз
географічно визначених даних для підтримки прийняття рішень (Vitec et al., 1984) [23];
- реалізоване за допомогою автоматизованих засобів (ЕОМ) сховище системи знань про
територіальний аспект взаємодії природи і суспільства, а також програмного забезпечення, що
моделює функції пошуку, введення, моделювання та ін. (Трофимов, Панасюк, 1984) [12];
- набір засобів для збору, збереження, пошуку, трансформації і відображення даних про
навколишній світ з певною метою (Burrough, 1986) [13];
- інформаційні системи, призначені для роботи з просторовими, чи географічними,
координатами (Star, Estes, 1990) [20];
- апаратно-програмний людино-машинний комплекс, що забезпечує збір, обробку,
відображення і поширення просторово-координованих даних, інтеграцію даних та знань про
територію для ефективного використання при вирішенні наукових і прикладних географічних
завдань, пов'язаних з інвентаризацією, аналізом, моделюванням, прогнозуванням та керуванням
навколишнім середовищем і територіальною організацією суспільства;
- сукупність апаратних, програмних засобів і процедур, призначених для забезпечення
введення, керування, обробки, аналізу, моделювання та відображення просторово-
координованих даних для вирішення складних проблем планування і керування (Core
Curriculum, 1991) [16];
- науково-технічні комплекси автоматизованого збору, систематизації, переробки і
представлення (видачі) геоінформації в новій якості з умовою одержання знань про
8