Page 74 - 4899

ресурсів України [2, 11, 21, 28]. Проби відбирали з відкритих водоймищ – озер, водосховищ,
ставків, річок, потічків та інших об'єктів – приблизно в тих самих точках, що й зразки ґрунтів.
Об'єм проби – 1-1,5 л. Глибина відбору 0,2-0,5 м.
Поверхневі води обстежували шляхом прокладання маршрутів уздовж річок, навколо озер
і водосховищ, а також у приватному секторі, де є криниці, свердловини або джерела. У
польових журналах відзначали візуальні показники якості води: колір, каламутність, наявність
завислих речовин, плям і плівок нафтопродуктів тощо.
Проби донних відкладів водойм та водотоків відбирали по ріках, річках, потічках,
водоймах, тимчасових водотоках, ставках через 100-1000 м (залежно від ширини водотоку і
водойм та його гідродинамічного режиму). Проби відбирали з верхнього шару донних
відкладів, що накопичують хімічні елементи, як депо, на глибині 5 см за допомогою стакана-
пробовідбірника. Попередня обробка проб зводилася до їхнього просушення та подрібнення.
Об'єм проби – від 100 до 1000 г.

Відбір проб атмосферного повітря, опадів дощу і снігу
З урбанізацією територій та збільшенням населення значно зростає забрудненість
атмосферного повітря вуглекислим і чадним газами, сполуками азоту й сірки, токсичними
важкими металами, такими як Pb, Zn, Cu, Ni, Co, As, Cd, Hg, Mo та ін. Тому атмосферне повітря
вже не є гарантом здорової життєдіяльності людини [16].
Найбільшим забруднювачем повітря в містах є автомобільний транспорт. За даними
І. І. Доценко (1984), в Україні транспортні засоби викидають в атмосферу понад 40 % оксиду
вуглецю, 46 % вуглеводнів та близько 30 % оксидів азоту. У деяких містах викиди
автотранспорту вже давно перевищили викиди інших джерел, а саме: Київ та Вінниця – 77 %,
Євпаторія й Ужгород – 91 %, Ялта, Полтава і Хмельницький – 88 %, Сімферополь, Тернопіль,
Луцьк та Івано-Франківськ – 83 %, Львів – 79 %, Чернівці – 75 %. У Києві щороку викидається
в атмосферу понад 200 тис. тонн шкідливих речовин, у Івано-Франківську – від 20 до 32 тис
тонн, а у Тернополі у 2 рази менше [16].
Тому, при екологічних дослідженнях Дністровського каньйону значну увагу ми приділяли
вивченню якості атмосферного повітря. Точки відбору проб були приурочені до обраної мережі
спостережень, яка більш-менш рівномірно охоплює досліджувану територію. Проби відбирали
3
медичним шприцом об'ємом 20 см на висоті 1,5-1,7 м від поверхні землі й переводили у
спеціально підготовлені герметично закриті й заповнені насиченим розчином NaCl флакончики
з-під пеніциліну. При цьому враховували основні напрямки перенесення атмосферного повітря,
роза вітрів, наявність «динамічних труб» т. ін.
Атмосферні опади у вигляді дощу і снігу відбирались у відповідні пори року у водозбірні
посудини відповідно до рози вітрів. Місця відбору проб приблизно відповідали мережі
спостережень. При відбиранні проби снігу фіксували період його випадання. Вага проби снігу
становила 13-15 кг (8-10 л води). Відтанення проходило за кімнатної температури. Снігову воду
і твердий залишок аналізували окремо. Тверда нерозчинна фаза (атмосферний пил) залишалася
при фільтруванні на беззольному фільтрі, потім її просушували, просіювали та зважували.

Відбір проб рослинності
Приблизно в тих самих точках були відібрані проби трав’янистої рослинності – лучного
різнотрав’я. Вага проби (1-2 кг) залежала від необхідної кількості (50-100 г) попелу, отриманого
для аналізу при спаленні листя. У спеціальних польових журналах було записано всі проби та
зроблено їх географічну й геоморфологічну прив'язки до мережі спостережень.

Аналітичні роботи
Зразки ґрунту, сухого залишку проб поверхневих і грунтових вод та золи рослин
аналізували атомноадсорбційним та рентгенофлюоресцентним методами в Івано-Франківській
обласній санітарно-епідеміологічній станції (аналітик В. П. Яворський) та в Бюро мінеральних
ресурсів Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (В. М. Кадурін та
О. М. Василіаді).
74