Page 72 - 4899
P. 72

Для    вивчення     динаміки     атмосферної      циркуляції    враховувалась      тривалість
               односпрямованого атмосферного переносу, за можливості враховували товщину забрудненого
               шару повітря над містом або промисловим комплексом. Серед річного режиму вітрів вибирали
               2-3 основні напрямки рози вітрів. Важливе значення мала тривалість штильового періоду, з
               яким пов'язано застоювання повітря та акумуляція полютантів в улоговинних формах рельєфу.
               При цьому враховували також вплив глобальних та регіональних повітряних перенесів.
               Оцінювали форми рельєфу та їх розміщення щодо переважаючих напрямків вітрів та джерел
               забруднення. Визначали також так звані «динамічні труби», де постійні вітри переносять газові
               викиди.
                     Польові екологічні маршрути проводили двома способами: паралельних маршрутів та
               петель [6]. Спосіб паралельних маршрутів застосовували для картування ландшафтно-
               екологічних зон, які мають у досліджуваному районі північно-західне – південно-східне
               простягання. І тому, маршрути проходили із південного заходу на північний схід. Маршрути
               були приурочені до стежок, просік у лісі, польових меж та інших ліній на карті. Точки
               спостережень та відбору проб на різні аналізи були розташовані на лініях маршрутів через
               1000-1500 м.
                     Спосіб петель (радіально-петлевий) полягав у тому, що територію досліджень ділили на
               окремі ділянки, які вивчали в радіальних та кругових напрямках. Спосіб петель дозволяє
               детально обстежити ландшафтні виділи складної форми, оконтурити вплив джерел забруднення
               на деградацію геологічного середовища, ґрунтового та рослинного покривів.
                     Таким чином, за допомогою маршрутів було вивчено більш-менш рівномірно всю
               модельну територію Дністровського каньйону.
                                                         Відбір проб ґрунтів
                     На модельній території Дністровського каньйону розвинутий природний та техногенно
               трансформований ґрунтовий покрив. Як пише В. П. Кучерявий [15]: «Ґрунти урбанізованих
               територій піддаються тим самим шкідливим впливам, що й міське повітря і гідросфера. Хоча
               ґрунт і має деякі особливості біологічного самоочищення – розщеплює і мінералізує відходи,
               які в нього попали, однак механізм такого самоочищення внаслідок його перевантаження
               (фізичного, хімічного, механічного) порушується, що призводить до деградації».
                     Найбільше поширені трансформовані ґрунти – так звані культурні шари, в яких містяться
               сліди людської діяльності: будівельне сміття, бита цегла, уламки бетону, скло, глиняні черепки,
               пластмасові вироби, дерево. Культурні шари в містах – це об'єкти геологічного та історико-
               археологічного вивчення. Але в них зосереджено також хімічне, механічне, радіаційне,
               біологічне забруднення. Тому культурні шари повинні вивчати також екологи і ґрунтознавці.
                     У деяких містах культурні шари за багато століть існування міст досягли великої
               потужності – в Києві 36 м, Лондоні – 25 м, Москві – 22 м, Парижі – 20 м. У містах Поділля
               культурний шар має острівне розповсюдження з товщиною до 5 м. Головною відмінністю
               культурного шару від природних ґрунтів є його неоднорідність по вертикалі і площі
               розповсюдження. У верхніх його горизонтах багато органіки, яка змінюється з глибиною.
                     Для насипних ґрунтів характерне також ущільнення, що погіршує повітряний обмін,
               пригнічує діяльність ґрунтових мікроорганізмів і призводить до азотного голодування зелених
               насаджень. Насипні ґрунти через велику кількість уламкового матеріалу характеризуються
               підвищеною дренажністю, що приводить до порушення водного режиму і погіршення живлення
               рослин, особливо дерев. Багато шкоди функціонуванню паркових фітоценозів завдає
               спалювання листя. Це порушує основний геохімічний цикл – повернення поживних речовин у
               ґрунт.
                     Але найгірше ґрунти справляються з токсичними хімічними елементами – Hg, As, Cu, Pb,
               F, Mn та іншими, які накопичуються поблизу промислових джерел викидів, а також поступово
               розповсюджуються по площі всього ґрунтового покриву. Сірка і хлориди підкислюють ґрунти,
               а сода, аміак і сполуки магнію – олужують. Під впливом кислотних опадів відбувається
               заміщення основних катіонів на іони водню й алюмінію та переміщення заміщених катіонів в
               ґрунтовому профілі. У ґрунтах із рН нижче 5,0 підвищується мобільність Al, As, Cu, Cd та
               інших катіонів елементів [45, 48].
                                                                  72
   67   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77