Page 73 - 4899

Деякі мікроорганізми ґрунтів можуть перетворювати солі важких металів в інші форми –
розчинні або нерозчинні, тим самим впливають на порушення трофічних зв'язків, іноді до
повного усунення з ґрунту безхребетних. Негативно впливають на ґрунти нафтопродукти,
феноли, радіонукліди, пестициди. Надлишки мінеральних добрив, особливо на приватних
ділянках і дачах, швидко розповсюджуються по території, різко погіршуючи умови розвитку
зелених насаджень. Значне навантаження ґрунтів транспортом і населенням приводить до їх
2
2
ущільнення: при нормі 10 кг/м воно зростає в місцях активного відпочинку до 30-40 кг/м та
сягає глибини 30 см. Це значно знижує якість ґрунтів. Всі ці особливості були враховані при
екологічних дослідженнях ґрунтового покриву території.
Як саме відбувається формування хімічного забруднення ґрунтів?
Для території України характерне формування системи «повітряні викиди в атмосферу –
осад на поверхні ґрунтів». Динамічна рівновага концентрацій аерозолів металів і радіонуклідів
в приземному шарі забезпечується високою швидкістю їх осаду (до 1 см/с). У результаті на
поверхні та в верхній зоні ґрунтів (до глибини 0,1-0,2-0,3 м) формуються високі концентрації
металів та радіонуклідів – ареали техногенних змін геохімічного поля, які негативно впливають
на довкілля і безпеку життєдіяльності людей. Опробування ґрунтів на площі району
здійснювалось на геоекологічних полігонах через 0,5-1-2 км. Для визначення внутрішнього
циклу поступлення забруднювачів у ґрунти проводився відбір проб на 2-3 репрезентативних
ділянках. На цих ділянках відбирались проби ґрунтів три рази (кінець лютого, початок травня,
жовтень місяць). Швидкість міграції забруднювачів по вертикалі та на глибину їх максимальної
концентрації визначали на цих самих ділянках при опробуванні ґрунтового профілю на всю
його потужність (товщину) від 0 до літогенної основи, через 5 см. Опробування проводилось по
мережі зі щільністю, яка відповідає масштабу досліджень 1 : 50 000, відповідно до відстані від
джерел забруднення, умов поверхневої і підземної міграції та характеру забруднення.
Обов'язковою умовою є зазначення часу відбору проби. Зразки відбирались на відкритій
ділянці, що віддалена від дороги не менше ніж на 50 м, по конверту розміром 5 х 5 м, та
об'єднували в одну пробу. Відбір проводили з глибини 10-20 см. За відсутності непорушених
земель проби відбирали на антропогенно змінених ґрунтах на глибині 20-30 см. З проби
видаляли надземну частину рослин, уламки порід, кореневу частину рослин. Вага проби 1,2-
1,5 кг. Проби відбирали металічним стаканом діаметром 80-90 мм [16].
Відбір виконували за існуючими методиками відповідно до вимог державного стандарту з
урахуванням ґрунтової, ландшафтної та геоморфологічної карт, для охоплення більш-менш
рівномірною сіткою усіх типів зональних ґрунтів.
Ґрунтовий покрив оцінювали з двох позицій: загальної характеристики, що охоплювала
просторові закономірності розміщення основних типів ґрунтів, і з еколого-техногенних позицій,
що характеризують зміну ґрунтів, їх деградацію та забруднення.

Відбір проб поверхневих і ґрунтових вод та донних відкладів
Вода – один із найважливіших чинників життя. Якщо сто років тому особисті витрати
води жителями міст становили 30-40 л/добу, то у наші часи вже необхідно до 300 л/добу (у
США – 350, Москві – 400, Києві та Дніпропетровську – по 300, Лондоні й Парижі – 160,
Брюсселі – 85 л/добу). У Івано-Франківську та Тернополі добові витрати води дорівнюють
180 л. Окрім того, у XX-XXI століттях змінилися не лише кількісні показники води – значно
погіршилася й її якість. Забруднення поширилось не тільки на поверхневі, а й на ґрунтові та
3
підземні води, адже щороку в цілому світі зливають у річки понад 400 км неочищених та
недостатньо очищених стічних вод.
Найнебезпечніші забруднювачі води – Hg, Cd, Pb, нафтопродукти, радіонукліди, феноли,
пестициди та ін. Значно знижують якість води дефіцит кисню, надлишки азотних сполук,
фосфатів, що викликають евтрифікацію поверхневих водойм. Тому без очищення води, отже, і
визначення її якості, не повинен залишатись жоден житель.
При екологічному оцінюванні поверхневих, ґрунтових та підземних вод досліджуваної
території ми дотримувалися методики, затвердженої Міністерством екології та природних
73