Page 68 - 4899

3 ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ГІС В ЕКОЛОГІЇ
(НА ПРИКЛАДІ ДНІСТРОВСЬКОГО КАНЬЙОНУ)

3.1 МЕТОДИКА ДОСЛИДЖЕНЬ З ВИКОРИСТАНЯМ ГІС

Навчальні елементи: вибір масштабу досліджень та модельної території

У третьому розділі наводиться приклад практичного використання Геоінформаційних
систем для визначення екологічної безпеки територій. Використано матеріали досліджень
Дністровського каньйону, на яких захищено кандидатську дисертацію автора «Еколого-
геохімічна оцінка Дністровського каньйону як регіонального коридора національної
екологічної мережі України» та опублікований навчальний посібник «Географічна, туристична
та екологічна навчальні практики у Дністровському каньйоні (автори: О. В. Заставецька,
Д. О. Зорін, В. М. Триснюк) [16].

3.1.1 Вибір модельної території

Для визначення еколого-геохімічних закономірностей та екологічного стану
геологічного та суміжних середовищ Дністровської долини необхідно обрати модельну
територію, яка була б типовою, модельною, на прикладі якої можна встановити ці
закономірності і потім розповсюдити їх на різні частини річкового басейну.
Дністер – це велика ріка України і Європи протяжністю 1362 км. Водність Дністра
невелика, але справа не в кількості води, яку він несе до Чорного моря, а в тому, що Дністер є
визначальним ландшафтним кордоном, пристосованим до великих геотектонічних структур
Європейського континенту. Річка Дністер-Дністро-Ністру-Тірас бере свій початок у
Бескидських Карпатах з маленького струмочка на горі Розлуч, що біля с. Середа Львівської
області, на висоті 760 м над рівнем моря. Цікаво, що зовсім недалеко розташовані витоки ще
двох річок – Стрия і Сана (басейн Балтійського моря). Дністер пересікає антецедентною
ущелиною кілька високих хребтів – карпатських скиб – Магурсько-Ломняську (1022 м),
Кичерську (762 м), Орівську (758 м) та інші і в районі Старого Самбора витікає на передгірську
рівнину Передкарпатського крайового прогину [16, 17].
Вирвавшись з гір, Дністер утворює в районі м. Самбір, сіл Дубляни, Колодруби, Развадів
велике озероподібне розширення. Мабуть у певні періоди тектонічного розвитку виникали
перешкоди на шляху ріки у вигляді неотектонічних піднять корінного ложа та тоді Дністер
широко розливався по Верхньо-Дністровській низовині, яка часто перетворювалась на
величезне озеро. Але ріка розмивала тектонічну «загату» і знову мчала свої води вниз за течією.
Від с. Розвадів, через мм. Новий Розділ, Ходорів до гирла р. Свірж Дністер пересікає
висоти Опілля, утворюючи місцями терасовану ущелисту долину, як і у Карпатських
передгір'ях. Нижче від гирла р. Свірж протягом кількох десятків кілометрів ми знову
спостерігаємо досить широку (до 30 км) долину, заповнену алювієм кількох терас. Від
с. Нижнів до гирла р. Збруч Дністер виробив глибоку каньйоноподібну долину.
Рельєф сусідніх з каньйоном височин – Подільської і Прут-Дністровської та
Передкарпатської – скульптурно-ерозійний, горбисто-горбогірний, пластово-рівнинний. У
берегових розрізах відслонюються відклади антропогену, неогену, крейди, юри, девону та
силуру. Ось чому ми обрали цей відтинок каньйону протяжністю 215 км як модельну територію
для вивчення поставлених завдань (рис. 3.1), які будуть вирішуватись згідно з розробленим
нами алгоритмом (табл. 3.1).

68