Page 174 - 4899

Отже, Дністровський меридіональний екокоридор є одним із основних елементів
національної екомережі загальнодержавного значення. Просторово він обмежений долиною
річки Дністер по всій її довжині, а також прилеглими водно-болотними, лісовими та іншими
екосистемами. Починаючись на Головному європейському вододілі, цей коридор з'єднує
Поліський, Галицько-Слобожанський та Степовий широтні коридори.
Географічно, Дністровський екокоридор поєднує між собою ландшафти і осередки
біорізноманіття Українських Карпат і Західноукраїнського краю Широколистяної вологої
теплої зони з Подільсько-Придніпровським лісостеповим краєм Лісостепової недостатньо
зволоженої теплої зони та Дністровсько-Дніпровським і Причорноморським
середньостеповими краями Степової посушливої дуже теплої зони.
Головною метою формування екомережі Дністровського екокоридору є збереження і
відтворення біорізноманітності ріки Дністер та її долини з прилеглими природними
ландшафтами та забезпечення вільного розселення і міграції видів рослин та тварин і обміну
генетичним матеріалом. Створення Дністровського екокоридору забезпечить збереження
річкових, прибережно-річкових, дельтово-лиманних ценозів, а також комплексів терас, у тому
числі каньйонного типу.
У зв’язку з цим, опираючись на проведені нами визначення екологічного стану різних
ландшафтних місцевостей (геоекологічних зон та смуг), необхідно при проектуванні
екокоридору:
1) визначити буферні зони з метою захисту ключових та сполучних територій від
зовнішніх впливів;
2) обґрунтувати введення обмежень для використання територій та об'єктів екомережі
Дністровського екокоридора, розробити рекомендації щодо встановлення режимів для
територій, що підлягають особливій охороні, а також щодо необхідності вилучення і викупу
земельних ділянок;
3) нанести на картографічні, в тому числі й електронно-цифрові носії, території та об’єкти,
що включені до складу екомережі;
4) узгодити схему формування екомережі Дністровського екокоридора із Зведеною
схемою формування екомережі України та поєднати її із Всеєвропейською схемою формування
екомереж;
5) забезпечити екологічну інформованість населення, підвищити обізнаність та екологічну
свідомость людей і користувачів природних ресурсів щодо необхідності формування та
збереження екомережі Дністровського екокоридора.
Висновки
1 Вперше для Дністровського каньйону та суміжних територій складено карту сучасної
екологічної ситуації з виділенням 5 екологічних станів на основі екологічного аудиту
геологічного середовища, геоморфосфери, гідросфери, атмосферного повітря, ґрунтового та
рослинного покривів. Важливим є те, що карта охоплює як лівий, так і правий береги Дністра,
що належать різним адміністративним областям і тому їх розглядали до наших досліджень
окремо.
2 Вперше запропоновано виділяти новий екологічний стан – сприятливий, який за своїми
екологічними показниками (відсутність забруднення ґрунтового і рослинного покривів,
ґрунтових вод та атмосферного повітря, високий вміст кисню у повітрі, що перевищує середні
вмісти його в атмосфері) кращий за нормальний і може сприяти оздоровленню населення.
3 Виконано геоекологічне районування досліджуваної території на основі ландшафтного
районування та виявлених аномальних зон забруднення. Всього запропоновано 3 геоекологічні
зони, які поділяються на 24 геоекологічні смуги. Переважна більшість із них відповідає
ландшафтним місцевостям, де рівень забруднення незначний. Там, де екологічний стан зростає
до напруженого і складного, контури геоекологічних смуг можуть не співпадати з
ландшафтними місцевостями.
4 Оцінка екологічного стану геоекологічних смуг дозволила провести їх «розбраковку» на
три категорії за необхідністю стабілізаційних заходів:
1) немає потреб втручатись у природно-антропогенні процеси;
176