Page 174 - 4899
P. 174

Отже, Дністровський меридіональний екокоридор є одним із основних елементів
               національної екомережі загальнодержавного значення. Просторово він обмежений долиною
               річки Дністер по всій її довжині, а також прилеглими водно-болотними, лісовими та іншими
               екосистемами. Починаючись на Головному європейському вододілі, цей коридор з'єднує
               Поліський, Галицько-Слобожанський та Степовий широтні коридори.
                     Географічно, Дністровський екокоридор поєднує між собою ландшафти і осередки
               біорізноманіття Українських Карпат і Західноукраїнського краю Широколистяної вологої
               теплої зони з Подільсько-Придніпровським лісостеповим краєм Лісостепової недостатньо
               зволоженої      теплої    зони     та    Дністровсько-Дніпровським        і    Причорноморським
               середньостеповими краями Степової посушливої дуже теплої зони.
                     Головною метою формування екомережі Дністровського екокоридору є збереження і
               відтворення біорізноманітності ріки Дністер та її долини з прилеглими природними
               ландшафтами та забезпечення вільного розселення і міграції видів рослин та тварин і обміну
               генетичним матеріалом. Створення Дністровського екокоридору забезпечить збереження
               річкових, прибережно-річкових, дельтово-лиманних ценозів, а також комплексів терас, у тому
               числі каньйонного типу.
                     У зв’язку з цим, опираючись на проведені нами визначення екологічного стану різних
               ландшафтних місцевостей (геоекологічних зон та смуг), необхідно при проектуванні
               екокоридору:
                     1) визначити буферні зони з метою захисту ключових та сполучних територій від
               зовнішніх впливів;
                     2) обґрунтувати введення обмежень для використання територій та об'єктів екомережі
               Дністровського екокоридора, розробити рекомендації щодо встановлення режимів для
               територій, що підлягають особливій охороні, а також щодо необхідності вилучення і викупу
               земельних ділянок;
                     3) нанести на картографічні, в тому числі й електронно-цифрові носії, території та об’єкти,
               що включені до складу екомережі;
                     4) узгодити схему формування екомережі Дністровського екокоридора із Зведеною
               схемою формування екомережі України та поєднати її із Всеєвропейською схемою формування
               екомереж;
                     5) забезпечити екологічну інформованість населення, підвищити обізнаність та екологічну
               свідомость людей і користувачів природних ресурсів щодо необхідності формування та
               збереження екомережі Дністровського екокоридора.
                     Висновки
                     1 Вперше для Дністровського каньйону та суміжних територій складено карту сучасної
               екологічної ситуації з виділенням 5 екологічних станів на основі екологічного аудиту
               геологічного середовища, геоморфосфери, гідросфери, атмосферного повітря, ґрунтового та
               рослинного покривів. Важливим є те, що карта охоплює як лівий, так і правий береги Дністра,
               що належать різним адміністративним областям і тому їх розглядали до наших досліджень
               окремо.
                     2 Вперше запропоновано виділяти новий екологічний стан – сприятливий, який за своїми
               екологічними показниками (відсутність забруднення ґрунтового і рослинного покривів,
               ґрунтових вод та атмосферного повітря, високий вміст кисню у повітрі, що перевищує середні
               вмісти його в атмосфері) кращий за нормальний і може сприяти оздоровленню населення.
                     3 Виконано геоекологічне районування досліджуваної території на основі ландшафтного
               районування та виявлених аномальних зон забруднення. Всього запропоновано 3 геоекологічні
               зони, які поділяються на 24 геоекологічні смуги. Переважна більшість із них відповідає
               ландшафтним місцевостям, де рівень забруднення незначний. Там, де екологічний стан зростає
               до напруженого і складного, контури геоекологічних смуг можуть не співпадати з
               ландшафтними місцевостями.
                     4 Оцінка екологічного стану геоекологічних смуг дозволила провести їх «розбраковку» на
               три категорії за необхідністю стабілізаційних заходів:
                     1) немає потреб втручатись у природно-антропогенні процеси;
                                                                  176
   169   170   171   172   173   174   175   176   177   178   179