Page 23 - 4885

Гідравлічний спосіб очищення оснований на природному осіданні уламків
вибуреної породи під дією сили тяжіння. При цьому способі рідина самостійно
звільняється від уламків вибуреної породи, протікаючи через жолобну систему.
Однак жолобна система не забезпечує достатнього ступеня очищення промива-
льної рідини.
При примусовому способі промивальну рідину очищють за допомогою
спеціальних механізмів. Механізми, які застосовуються для очищення, за прин-
ципом дії поділяються на пристрої, в яких: уламки вибуреної породи відділя-
ються під дією сили тяжіння (вібраційні сита, сепаратори); уламки вибуреної
породи відділяються під дією відцентрованої сили (гідроциклони, центрифуги).
Стінки свердловини необхідно закріплювати. Кріплення проводиться з
метою: створення довговічного і герметичного каналу для транспортування
пластового флюїду від експлуатаційних горизонтів на денну поверхню і робо-
чих агентів у зворотньому напрямку; герметичного розмежування всіх проник-
них горизонтів; закріплення стінок свердловини, складених з недостатньо стій-
ких порід; захисту експлуатаційного каналу від корозії під дією пластових флю-
їдів.
Для закріплення стінок свердловини використовують обсадну колону.
Залежно від глибини буріння і геологічних особливостей будови пластів
та покладів у свердловину можуть опускати декілька обсадних колон, буріння
під які здійснюється долотами відповідного діаметру.
Кількість спущених в свердловину обсадних колон, їх розміри, діаметр
стовбуру під кожну колону в сукупності з інтервалами їх цементування визна-
чає поняття конструкція свердловини. У конструкцію свердловини входять такі
обов’язкові складові: направлення – призначена для кріплення верхнього інтер-
валу стовбуру свердловини (розкриває рихлі слабозцементовані породи і приз-

начене для з’єднання устя з очисною системою бурової установки); кондуктор
– призначений для закріплення стінок свердловини в недостатньо стійких по-
родах і перекриття зон ускладнень, ізоляції горизонтів з артезіанськими та ліку-
вальними водами; експлуатаційна колона – служить не тільки для закріплення
стінок свердловини та ізоляції нафтогазоносних горизонтів, а і для транспорту-
вання з продуктивного пласта чи закачування в пласт рідини чи газу; технічна
колона – всі колони, що встановлюються між кондуктором і експлуатаційною
колоною і призначені для кріплення стінок свердловини на великих глибинах.
Типові конструкції колон: одноколонна, двоколонна, триколонна.
Перед спуском колони проводяться певні підготовчі роботи як у свердло-
вині (каротаж, відбір проб, перевірка на відсутність обвалів) так і з колоною
(труби перевіряють на відсутність пошкоджень як у тілі, так і різьби – виявлені
пошкоджені труби відбраковують, перевіряєть наземне обладнання, оскільки
під час спуску воно працює в посиленому режимі).
Спущена в свердловину колона центрується щодо ствола так щоб навко-
ло неї можна було створити суцільну цементну оболонку. Для цього застосо-
вують спеціальні пружинні центратори, які розміщуються на колоні з інтерва-
лом 20-25 м.

22