Page 62 - 4872
P. 62

32. Дисиміляція – це комбінаторна звукова зміна, що полягає у:
           а)  розподібненні  артикуляції  двох  однакових  або  подібних  звуків  у  межах  слова,  втрата  ними
           спільних фонетичних ознак;
           б) взаємній перестановці звуків або складів у межах слова;
           в) викиданні звука чи складу в слові для зручності вимови;
           г) випадінні внаслідок дисиміляції одного з двох сусідніх однакових або подібних складів.

           33. Епентеза – це комбінаторна звукова зміна, що полягає у:
           а) заміні в запозичених словах чужого звука своїм;
           б) взаємній перестановці звуків або складів у межах слова;
           в) викиданні звука чи складу в слові для зручності вимови;
           г) появі у словах додаткового звука.

           34. Конвергенція – це:
           а) розщеплення звука на два різних звуки;
           б) збіг у процесі фонетичних змін двох звуків в одному;
           в) закони, що керують регулярними змінами звукових одиниць, їхніх чергувань і сполучень;
           г) побуквена передача текстів і окремих слів, записаних однією графічною системою, засобами
           іншої графічної системи.

           35. Письмо – це:
           а) штучно створена система фіксації мовлення, яка дає змогу за допомогою графічних елементів
           передавати мовленнєву інформацію на відстані й закріплювати її в часі;
           б) слово-тип, абстрактна одиниця мови, інваріант, у якому абстрагуються від його форм;
           в) мінімальна звукова одиниця мови, яка служить для розпізнавання й розрізнення значеннєвих
           одиниць – морфем і слів;
           г) різні значення багатозначного слова.

           36. Екзотизми – це:
           а) слова, які позначають властиві іншим народам або країнам поняття;
           б)  спеціальні  слова  й  вирази,  типові  для  якогось  соціального  прошарку,  вживані  з  метою
           засекречення комунікації;
           в)  слова,  що  їх  уживають  люди,  об’єднані  певною  виробничою  діяльністю,  тобто  слова,
           притаманні мовленню представників певної професії;
           г) слова або вислови, які вживають замість заборонених слів.

           37. Історизми – це:
           а) авторські неологізми;
           б) нові слова, що виникли за пам’яті людей, які їх використовують;
           в) слова, які вийшли з ужитку в зв’язку зі зникненням позначуваних ними понять;
           г) застарілі слова, які вийшли з активного вжитку, але збереглися в пасивному словнику.

           38. Ознаками фразеологізмів є:
           а) домислюваність, нестійкість, цілісність значення, демінутивність;
           б) відтворюваність, евристичність, стійкість, подільність значення;
           в) відтворюваність, цілісність значення, стійкість, непроникність;
           г) ідіоматичність, подільність значення, нестійність, проникність.

           39. Усі словники поділяються на дві великі групи:
           а)  мовні  й  математичні;  б)  енциклопедичні  й  лінгвістичні;  в)  енциклопедичні  й  тлумачні;
           г) лінгвістичні й перекладні.
   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67