Page 61 - 4872
P. 61
21. Приголосними називаються звуки, які творяться з:
а) голосу й шуму; б) тільки шуму; в) тільки голосу; г) голосу і шуму з перевагою голосу.
22. Дзвінкими називаються звуки, які творяться з:
а) голосу й шуму з перевагою шуму; б) тільки шуму; в) тільки голосу; г) голосу і шуму з
перевагою голосу.
23. Вкажіть варіант, у якому всі приголосні української мови є зубними:
а) [б], [п], [в], [м], [ф];
б) [м], [в], [н], [л], [р], [й];
в) [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз];
г) [ж], [ч], [ш], [дж].
24. За положенням губ під час артикуляції розрізняють голосні:
а) носові й неносові; б) відкриті та закриті; в) короткі й довгі; г) лабіалізовані й нелабіалізовані.
25. З акустичного погляду всі звуки мови поділяють на:
а) голосні й приголосні; б) сонорні й шумні; в) губні та язикові; г) свистячі й шиплячі.
26. Відрізок мовлення, що становить собою інтонаційно-змістову єдність, виділену з двох боків
паузами, називається:
а) складом; б) наголосом; в) тактом; г) фразою.
27. Лабіалізація – це:
а) придиховість; б) пом’якшення; в) огублення; г) м’якість.
28. Інтонація – це:
а) відрізок мовлення, що становить собою інтонаційно-змістову єдність, виділену з двох боків
паузами;
б) рух, зміна, динаміка тону, що супроводжує висловлення, ритміко-мелодійний малюнок
мовлення;
в) виділення в мовленні певної одиниці в ряду однорідних одиниць за допомогою фонетичних
засобів;
г) частина фрази, об’єднана одним наголосом.
29. Логічний наголос полягає у:
а) виділенні певного складу у слові;
б) виділенні певного слова у фразі;
в) особливому виділенні якогось слова чи кількох слів у всьому висловлюванні;
г) емоційному виділенні тих чи інших слів у висловлюванні напруженою вимою певних звуків.
30. Зміни звуків, зумовлені впливом одного звука на інший, називають:
а) позиційними; б) комбінаторними; в) варіаціями; г) альтернаціями.
31. Протеза – це позиційна звукова зміна, що полягає у:
а) ослабленні артикуляції ненаголошених звуків і зміні їхнього звучання;
б) появі перед голосним, що стоїть на початку слова, приголосного для полегшення вимови;
в) зміні одного звука під впливом іншого, сусіднього; частковому пристосуванні сусідніх звуків;
г) артикуляційному уподібненню одного звука до іншого в мовленнєвому потоці в межах слова
або словосполучення.