Page 58 - 4872

28. За тривалістю звучання розрізняють голосні:
а) носові й неносові; б) відкриті та закриті; в) короткі й довгі; г) лабіалізовані й нелабіалізовані.

29. За акустичною ознакою приголосні поділяють на:
а) голосні й приголосні; б) сонорні й шумні; в) губні та язикові; г) свистячі й шиплячі.

30. За місцем творення приголосні української мови поділяють на:
а) губні, язикові, глоткові;
б) проривні, щілинні, зімкнено-прохідні, африкати;
в) передньоязикові, середньоязикові, задньоязикові;
г) довгі й короткі.

31. Частина фрази, об’єднана одним наголосом, називається:
а) складом; б) наголосом; в) тактом; г) дифтонгом.

32. Дифтонг – це:
а) два голосних, які утворюють один склад, забезпечуючи свою фонетичну цілісність;
б) чотири голосних, об’єднаних одним наголосом;
в) система приголосних;
г) три голосних, які творять один склад, забезпечуючи свою фонетичну цілісність.

33. Виділення в мовленні певної одииці в ряду однорідних одиниць за допомогою фонетичних
засобів називається:
а) складом; б) наголосом; в) тактом; г) фразою.

34. Ненаголошені слова, що стоять після наголошених, утворюючи з ними одне фонетичне слово,
називаються:
а) клітиками; б) проклітиками; в) енклітиками; г) частинами мови.

35. Фразовий наголос полягає у:
а) виділенні певного складу у слові;
б) виділенні певного слова у фразі;
в) особливому виділенні якогось слова чи кількох слів у всьому висловлюванні;
г) емоційному виділенні тих чи інших слів у висловлюванні напруженою вимою певних звуків.

36. Зміни звуків, спричинені впливом загальних умов вимови, називають:
а) позиційними; б) комбінаторними; в) варіаціями; г) альтернаціями.

37. Акомодація – це комбінаторна звукова зміна, що полягає у:
а) ослабленні артикуляції ненаголошених звуків і зміні їхнього звучання;
б) появі перед голосним, що стоїть на початку слова, приголосного для полегшення вимови;
в) зміні одного звука під впливом іншого, сусіднього; частковому пристосуванні сусідніх звуків;
г) артикуляційному уподібненню одного звука до іншого в мовленнєвому потоці в межах слова
або словосполучення.

38. Дієреза – це комбінаторна звукова зміна, що полягає у:
а) розподібненні артикуляції двох однакових або подібних звуків у межах слова, втрата ними
спільних фонетичних ознак;
б) взаємній перестановці звуків або складів у межах слова;
в) викиданні звука чи складу в слові для зручності вимови;
г) випадінні внаслідок дисиміляції одного з двох сусідніх однакових або подібних складів.