Page 60 - 4872

г) дослідження мови в часі, в її історичному розвитку.

8. Прикладне мовознавство вивчає:
а) загальні особливості мови абстраговано від конкретних мов;
б) застосування мовознавчої теорії на практиці;
в) спільні й відмінні риси у структурі зіставлюваних мов;
г) окремі (конкретні) мови.

9. У науці відомі такі три погляди на природу мови:
а) натуралістичний, психологічний, соціологічний;
б) натуралістичний, зіставний, соціологічний;
в) натуралістичний, психологічний, психолінгвістичний;
г) натуралістичний, зіставний, психолінгвістичний.

10. Типом мислення, що здійснюється за допомогою конкретних образів, картин, є:
а) чуттєво-образне; б) технічне(практично-дійове); в) поняттєве; г) поняттєве й чуттєво-образне.

11. Дослідження мови в часі, в її історичному розвитку має назву:
а) діахронія; б) хронотоп; в) хронологія; г) синхронія.

12. Одиницею фонологічного рівня мови є:
а) грамема; б) фонема; в) синтаксема; г) морфема.

13. Суть якої гіпотези дослідження мови полягає у виникненні її шляхом перетворення
мимовільних інстинктивних вигуків, що супроводжували колективні трудові дії, на символи
трудових процесів?
а) звукосимволічної; б) гіпотези трудових вигуків; в) звуконаслідувальної; г) гіпотези
соціального договору.

14. Процес, за якого з однієї мови виникає дві або більше мов, має назву:
а) інтеграція; б) диференціація; в) моногенез; г) полігенез.

15. Розділ мовознавства, що вивчає правильне написання слів, має назву:
а) орфографія; б) орфоепія; в) фонетика; г) лексикографія.

16. Розділ мовознавства, що вивчає власні назви водних об’єктів – це:
а) зооніміка; б) гідроніміка; в) топоніміка; г) антропоніміка.

17. Загальні особливості, характерні для звуків усіх мов, вивчає:
а) конкретна фонетика; б) загальна фонетика; в) описова фонетика; г) історична фонетика.

18. Лінгвістична наука, що виявляє й характеризує спільне й відмінне в звукових системах та
просодичних засобах двох чи більше мов, має назву:
а) конкретна фонетика; б) експериментальна фонетика; в) описова фонетика; г) зіставна
фонетика.

19. Положення органів мовлення в момент вимовляння звука називається:
а) кульмінацією; б) артикуляцією; в) екскурсією; г) рекурсією.

20. Лінгвістичний аспект у характеристиці звуків називають ще:
а) акустичним; б) функціональним, соціальним, мовним; в) анатомо-фізіологічним;
г) біологічним.