Page 55 - 4872

б) появі перед голосним, що стоїть на початку слова, приголосного для полегшення вимови;
в) зміні одного звука під впливом іншого, сусіднього; частковому пристосуванні сусідніх звуків;
г) артикуляційному уподібненню одного звука до іншого в мовленнєвому потоці в межах слова
або словосполучення.

36. Гаплологія – це комбінаторна звукова зміна, що полягає у:
а) розподібненні артикуляції двох однакових або подібних звуків у межах слова, втрата ними
спільних фонетичних ознак;
б) взаємній перестановці звуків або складів у межах слова;
в) викиданні звука чи складу в слові для зручності вимови;
г) випадінні внаслідок дисиміляції одного з двох сусідніх однакових або подібних складів.

37. Транслітерація – це:
а) розщеплення звука на два різних звуки;
б) збіг у процесі фонетичних змін двох звуків в одному;
в) закони, що керують регулярними змінами звукових одиниць, їхніх чергувань і сполучень;
г) побуквена передача текстів і окремих слів, записаних однією графічною системою, засобами
іншої графічної системи.

38. Лексема – це:
а) штучно створена система фіксації мовлення, яка дає змогу за допомогою графічних елементів
передавати мовленнєву інформацію на відстані й закріплювати її в часі;
б) слово-тип, абстрактна одиниця мови, інваріант, у якому абстрагуються від його форм;
в) мінімальна звукова одиниця мови, яка служить для розпізнавання й розрізнення значеннєвих
одиниць – морфем і слів;
г) різні значення багатозначного слова.

39. Евфемізми – це:
а) слова, які позначають властиві іншим народам або країнам поняття;
б) спеціальні слова й вирази, типові для якогось соціального прошарку, вживані з метою
засекречення комунікації;
в) слова, що їх уживають люди, об’єднані певною виробничою діяльністю, тобто слова,
притаманні мовленню представників певної професії;
г) слова або вислови, які вживають замість заборонених слів.

40. Оказіоналізми – це:
а) авторські неологізми;
б) нові слова, що виникли за пам’яті людей, які їх використовують;
в) слова, які вийшли з ужитку в зв’язку зі зникненням позначуваних ними понять;
г) застарілі слова, які вийшли з активного вжитку, але збереглися в пасивному словнику.

Варіант 2

1. У якому рядку подано правильну характеристику звука?
а) Л – приголосний, сонорний, середньоязиковий, зубний, зімкнений, зімкнено-прохідний;
б) А – голосний, задній ряд, низьке піднесення, лабіалізований.
в) Й – приголосний, сонорний, середньоязиковий, щілинний;
г) Й –голосний, сонорний, середньоязиковий, щілинний.

2. Яка із одиниць мови виконує дистинктивну (розрізнювальну) функцію?
а) фонема; б) морфема; в) слово; г) речення.