Page 64 - 486

– несвоєчасного відкриття і закриття вхідних і вихідних клапанів.
Відношення середньої фактичної подачі насоса до середньої
теоретичної називається коефіцієнтом подачі

Q сер
  Ф   н   о , (3.6)
Q
сер
Т
де  – коефіцієнт наповнення (враховує зменшення подачі насоса в
н
результаті неповного використання його об’єму);

 – об’ємний ККД насоса (враховує зменшення подачі із-за
о
перетоків і втрат рідини).
Коефіцієнт подачі залежить не тільки від герметичності ущільнень
насоса, але й від режиму його роботи (тиску, частоти ходів,
температури рідини, висоти всмоктування тощо).

Коефіцієнт подачі визначають експериментальним шляхом. Для
перевірочних розрахунків приймають  = 0,85…0,98 (менші значення

відносяться до насосів з невеликою подачею).

3.3 Графіки миттєвих подач насосів різних типів

В загальному випадку витрата рідини через будь-який переріз
трубопроводу визначається площею його нормального перерізу та

швидкістю руху потоку. Кінематика кривошипно-шатунного
механізму така, що швидкість руху поршня є змінною за величиною та
напрямком і змінюється за синусоїдальним законом в залежності від
кута повороту кривошипа

V n   r  sin  , (3.7)

де V – швидкість руху поршня (плунжера);
n
 – кутова швидкість корінного вала;

r – радіус кривошипа;
 – кут повороту кривошипа.

 n 
  , (3.8)
30

де n – частота обертання корінного вала насоса.
Миттєва теоретична подача насоса буде
Q T V n  F  F    r  sin  , (3.9)

де F – площа поршня (плунжера).
Теоретичні графіки миттєвих подач насосів різних типів зображені
на рис.3.5. Площа на кожному графіку, обмежена під лінією миттєвої

подачі, відповідає, в деякому масштабі дійсній теоретичній подачі, а
60