Page 97 - 4837

В основу нормування всіх забруднювачів покладено визначення ГДК у
різних середовищах. За основу приймають найнижчий рівень забруднення, який
ґрунтується на санітарно-гігієнічних нормах.
Слід зазначити, що ГДК забруднювачів у нормативах різних країн часто
різняться, хоча й незначно.
ГДК полютанта – це такий його вміст у природному середовищі, який
не знижує працездатності та самопочуття людини, не шкодить її здоров'ю
у разі постійного контакту, а також не викликає небажаних (негативних)
наслідків у нащадків.
Під час визначення ГДК враховують не лише ступінь впливу
забруднювачів на здоров'я людини, але й їх дію на диких та свійських тварин,
рослини, гриби, мікроорганізми й природні угруповання в цілому.
Результати найновіших досліджень свідчать, що нижніх безпечних меж
впливів канцерогенів та іонізуючої радіації не існує. Будь-які дози, що
перевищують звичайний природний фон, є шкідливими.
За наявності у повітрі чи воді кількох забруднювачів їх сумарна
концентрація не повинна перевищувати одиницю. Приблизний розрахунок
можна зробити, користуючись формулою :

С 1  С 2  ...  С n  1 , (18.1)
ГДК ГДК 2 ГДК n

3
де С 1, С 2, ... С n – фактичні концентрації забруднювачів, мг/м ;
3
ГДК 1, ГДК 2 ... ГДК n – ГДК забруднювачів, мг/м .
Дуже шкідливою є сумарна дія таких полютантів як сірчистий газ, діоксид
азоту, фенол, аерозолі, сірчана кислота та фторид водню.
Для визначення максимальної разової ГДК використовують різні
високочутливі тести, за допомогою яких виявляють мінімальні впливи
забруднювачів на здоров'я людини у разі короткочасних контактів (виміри
біопотенціалів головного мозку, реакція ока тощо). Під час визначення тривалих
впливів забруднювачів (токсикантів) проводять експерименти на тваринах,
використовують дані спостережень під час епідемій, аварій, додаючи до певного
порогового впливу коефіцієнт запасу, що знижує шкідливу дію ще в кілька разів.
Для різних середовищ значення ГДК одних і тих мамих токсикантів
різняться. Різні також максимальні разові й середньодобові ГДК тих самих
забруднювачів.
Під час визначення ГДК речовин природних вод вони поділяються на
ГДК вод господарсько-питного користування та ГДК вод рибного господарства
(тут теж ГДК тих самих речовин мають різні значення).
У ґрунтах ГДК речовин визначають переважно для орного шару.
Речовини не повинні шкідливо впливати на якість вирощуваної людиною для
споживання продукції, а також на здатність ґрунту самоочищатися, нормально
функціонувати. Останнім часом дедалі більше робиться розрахунків ГДК для
продуктів харчування.

97