Page 94 - 4837

значним перевищенням концентрації шкідливих речовин); тверді відходи
(токсичні та нетоксичні).
Енергетичні: теплові викиди, шуми, вібрації, ультразвук, інфразвук,
електромагнітні поля, світлове, лазерне, інфрачервоне, ультрафіолетове
випромінювання, іонізація, електромагнітне випромінювання.
За часом взаємодії з довкіллям забруднення поділяють на стійки та
нестійки.
Під стійкими антропогенними забруднювачами розуміють такі, що
довго не зникають, не знищуються самостійно природою (різні пластмаси,
поліетилени, деякі метали, радіоактивні речовини з тривалим періодом
напіврозкладу тощо).
Нестійкі забруднювачі – ті, які негативно діють короткий час і
розкладаються, розчиняються чи знищуються у екосистемах завдяки природним
фізико-хімічним або біохімічним процесам.
За характером впливу забруднення поділяють на: навмисні, супутні,
аварійно-випадкові.
Під навмисними забрудненнями розуміють : цілеспрямоване знищення
лісів, використання родючих земель та пасовиськ під забудову, утворення
внаслідок діяльності людини кар'єрів, неправильне використання поверхневих та
підземних вод, мінеральних ресурсів, виловлювання риби та ін.
Супутні забруднення – це поступові зміни стану атмосфери, гідросфери,
літосфери й біосфери окремих районів та планети у цілому від комплексного
негативного впливу антропогенної діяльності. Це: опустелювання, висихання
боліт, озер, морів, поява кислотних дощів, потепління клімату через
«парниковий» ефект, зменшення озонового шару.
Аварійно-випадкові забруднення – це ті, що утворилися під час арарійних
ситуацій.
За способом впливу забруднення поділяють на прямого та непрямого
впливу на біоту.

Найбільш поширені забруднювачи:
Окис вуглецю (СО) – чадний газ. Він не має кольору та запаху й є одним з
найпоширеніших забруднювачів повітря. Окис вуглецю утворюється внаслідок
неповного згорання кам'яного вугілля, газу, деревини, нафти, бензину. За
концентрації у повітрі більше 1 % він негативно впливає на рослини, тварин та
людину, понад 4 % – спричинює смерть. Токсичність СО для людини полягає у
тому, що, потрапляючи в кров, він позбавляє еритроцити (червоні кров'яні
тільця) здатності транспортувати кисень, настає кисневе голодування, задуха,
запаморочення й навіть смерть.
Окиси азоту NО х для людини у десять разів небезпечніші, ніж СО. Їх
багато у районах металургійних та хімічних заводів, ТЕС. З'єднуючись з водою у
наших дихальних шляхах, вони утворюють азотну та азотисті кислоти, що
спричинює сильні подразнення слизових оболонок, тяжкі захворювання. На
територіях, що межують з найбільшими автомагістралями Києва (10-30 км),
концентрації NО х перевищують ГДК в 10-30 разів, бензапірену – у 3-10 разів.

94