Page 101 - 4837

ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

19.1 Вплив шуму на людину.
19.2 Вібрації.
19.3 Природні та штучні електромагнітні поля. Техногенні магнітні поля
від побутової техніки.
19.4 Штучна радіація.

19.1 Вплив шуму на людину

Під шумом розуміють усі неприємні та небажані звуки чи їх сукупність,
які заважають нормально працювати, сприймати потрібні звукові сигнали,
відпочивати. Нині добре відомо, що шуми шкідливо впливають на здоров'я
людей. Вони знижують їх працездатність, викликають захворювання органів
слуху (глухоту), ендокринної, нервової, серцево-судинної систем (гіпертонія).
Шум – це одна з форм фізичного (хвильового) забруднення природного
середовища, адаптація до якого організмів практично неможлива.
Звукові хвилі (ЗХ) – коливальні зміни тиску повітря. ЗХ вимірюють
такими параметрами як інтенсивність, гучність, спектр, часові інтервали.
Інтенсивність визначається зміною рівня тиску у навколишньому
повітряному середовищі (це – енергетична характеристика).
Гучність залежить від частоти коливань.
Звуковий діапазон частоти, який сприймає вухо людини, становить від 16
до 20 000 Гц.
Інфразвук – звукові хвилі частотою нижчою ніж 16 000 Гц (16 кГц).
Ультразвук – звукові хвилі частотою, вище 20 000 Гц (20 кГц).
Спектр – це складові звуку, прості гармоніки коливання, які мають певну
частоту, фазу й амплітуду.
Часові параметри звукових хвиль є сумою коротких імпульсів, які
характеризуються часом появи й амплітудою, що залежить від джерела звуку.
Виділяють імпульсні та безперервні звуки.
Умовні одиниці характеристики сили (інтенсивності) звуку – децибели.
Для вимірювання інтенсивності шумів розроблено спеціальні прилади –
шумоміри.
Під час впливу шумів на організми одночасно діють : фізіологічні
фактори, психологічні фактори. Тут основну роль відіграють реакції слухового
аналізатора, а саме: вплив акустичної енергії на вестибулярний апарат, вплив на
рецептори тіла, на нервову систему, на сон, на емоції. Збільшення будь-якої
частоти вдвічі завжди сприймається нами як підвищення тону на певну величину
(октаву).
Рівні шумів визначають за ГОСТ 12.1.003-76 «Система стандартів безпеки
праці. Шум. Загальні вимоги безпеки». Як допустимі норми встановлено такі
рівні шуму, які, діючи протягом тривалого часу, не викликають зниження
гостроти сприймання звуку й забезпечують задовільну розбірливість мови на
відстані 1,5 м від того, хто говорить.

101