Page 91 - 4837

18.1 Характер забруднень, їх визначення.
18.2 Види забруднювачів (окис вуглецю, окиси азоту, шкідливі
вуглеводні, сірчаний газ, сірководень, окиси азоту, сполуки хлору, сполуки
фтору, сірководень, свинець, кадмій, ртуть).
18.3 Методи визначення якості та обсягу забруднень.

18.1 Характер забруднення

Основними джерелами антропогенного забруднення середовища є:
- виробники енергії (ТЕС, АЕС, ГРЕС, сотні тисяч котельних);
- усі промислові об'єкти (у першу чергу металургійні, хімічні,
нафтопереробні, цементні, целюлозно-паперові);
- екстенсивне, перехімізоване сільськогосподарське виробництво;
- військова промисловість та військові об'єкти;
- автотранспорт та інші види транспорту (морський, річковий,
залізничний, повітряний), гірниче виробництво.
Вони забруднюють довкілля сотнями токсичних речовин, шкідливими
фізичними полями, шумами, вібраціями, теплом. До XIII ст. людина не
завдавала природі надто великої шкоди. Люди використовували для своїх потреб
натуральну сировину (деревину, льон, бавовну, шкіру, різні жири та природні
барвники, глину тощо). Відходи, що при цьому утворювалися, залучалися
силами природи у кругообіг речовин, відбувалося їх природне самоочищення
(окисні та відновні реакції, розклад речовин, активна діяльність мікроорганізмів,
розчинення, розсіювання, засвоєння елементів рослинами). Але з розвитком
хімії, металургії, енергетики й машинобудування, з появою сотень нових
синтетичних та мінеральних речовин та величезним їх накопиченням стан справ
докорінно змінився. Наприклад, відходи від синтетичних пральних порошків,
нафтопродуктів, важкі метали, нітрати, радіонукліди, пестициди та інші
шкідливі речовини не засвоюються мікроорганізмами, не розкладаються, а
накопичуються тисячами тонн у ґрунтах, водоймах і підземних водах. Протягом
80 років з початку нашого сторіччя з надр Землі було видобуто корисних
копалин (мінеральної сировини) більше, ніж за всю історію людства, починаючи
з палеоліту, причому значну частину сировини одержано за 30 останніх років.
Тепер лише у результаті спалювання паливних ресурсів в атмосферу
планети щорічно викидається понад 22 млрд т двоокису вуглецю, понад 150 млн
3
т сірчаного газу Щорічно світова промисловість скидає у річки понад 160 км
шкідливих стоків, у ґрунти людством вноситься 500 млн т мінеральних добрив
та близько 4 млн т пестицидів, більша частина яких осідає у ґрунтах та
виноситься поверхневими водами у річки, озера, моря та океани, у дуже значних
кількостях накопичується у штучних водосховищах, які живлять водою
промислові центри.
За останні 45 років використання мінеральних добрив зросло у 43 рази, а
отрутохімікатів – у десять разів. Хоча завдяки цьому вдалося тимчасово
підвищити врожайність зернових та деяких інших культур вдвічі, картоплі й
буряків на 15-20 %, однак багаторазово зросло й забруднення грунтів, ґрунтових

91